Новомосковськ. Троїцький собор. 1778 р. У XVIII ст. це містечко мало назву Самарь і було центром Самарської паланки Коша Запорізької Січі.
Фундаторами храму були кошовий отаман Іван Чепіга, самарський полковник Антін Головатий, прості козаки. Собор зводився кілька років.
Цікаво, що в конструкції собору не було використано жодного залізного цвяха. Храм було закрито більшовиками 1930 р. і віддано під склад контори «Заготзерно». 1942 р. німецька окупаційна влада дозволила відкрити собор для віруючих, а 1963 р. його було закрито повторно.
Саме ця споруда стала головним «героєм» відомого роману Олеся їончара «Собор». 1988 р. храм повернено церкві Дніпропетровська область.
Старі Кодаки. Гранітний кар’єр на місці Кодацької фортеці.
1635 р. Саме тут колись починались знамениті Дніпровські пороги. Фортецю було збудовано польським урядом для контролю над Запоріжжям.
Будівництво, що здійснювалося під керівництвом французького інженера де Боплана, обійшлося казні в 100 тис. злотих. Козацький загін під орудою гетьмана Івана Сулими взяв приступом і зруйнував фортецю через місяць після завершення будівництва. (За це Сулиму стратили того ж року після суду у Варшаві.
) 1639 р. фортецю відбудували, значно розширивши. Оста і очно Кодак було знесено 1711 р. за умовами Прутського миру.
1910 р. з ініціативи відомого дослідника Запоріжжя Дмитра Яворницького на місці фортеці було встановлено пам’ятник. Уже після Другої світової війни залишки фортеці майже повністю було знищено кар’єром