Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Фортеця Кафа у Феодосії

Фортеця Кафа у ФеодосіїУ межах сучасної Феодосії збереглися залишки цитаделі фортеці Кафа — столиці середньовічних кримських володінь генуезьких купців. Оборонні укріплення на березі Феодосійської бухти з’явилися в XIII столітті. Саме тоді заповзятливі генуезці викупили у ставленика Золотої Орди в Криму Мангу-хана частину узбережжя разом з невеликим поселенням і заснували торговельну факторію.

Поступово місто стало важливим торговельним центром півострова і столицею генуезьких колоній у Криму. Для захисту міста від непроханих гостей, передусім від тих самих татар, генуезці оточили місто ланцюгом потужних укріплень.

Стіни завдовжки понад 5 кілометрів сполучали 26 веж. Біля моря зовнішня міська стіна прилягала до внутрішньої стіни, що захищала цитадель фортеці. Вона прикривала східну частину міста з боку моря, а також слугувала морськими воротами Кафи. У плані цитадель є неправильним чотирикутником фортечних стін заввишки 11 метрів, увінчаних бруствером з бійницями.

Довжина оборонних стін становила 718 метрів. По периметру фортеці розташовувалося 14 веж. Усередині цитаделі мешкали представники міської влади — тут були замок консула, резиденція єпископа, будівля суду з балконом для оголошення консульських постанов, скарбниця. Крім того, під захистом потужних стін були розміщені склади і крамниці цінних товарів — коштовного каміння, хутра, шовку.

У генуезькі часи Кафа була найбільшим торговельним портом Північного Причорномор’я. До кінця XIV століття купці, що жили в місті, перестали їздити за товарами у віддалені країни, а почали перекуповувати те, що привозили в Крим іноземні купці. Зосередивши у своїх руках усю чорноморську торгівлю, вони швидко і легко збагачувалися з такого посередництва.

Важливою статтею доходу були товари самого Криму — генуезці вивозили з півострова рибу, ікру, сіль, хліб, необроблені шкури. Не нехтували генуезці і работоргівлею. Невільницький ринок у Кафі був відомий на всю Європу.

Головними постачальниками «живого товару» були татари, що захоплювали бранців на українських, польських та російських землях. У багате багатонаціональне місто стікалися ремісники, торговці, найняті робітники. У період розквіту кількість населення Кафи досягала 80 тисяч людей.

Місто карбувало свої гроші і за рівнем життя практично не відрізнялося від великих європейських столиць. 1475 року Крим захопили турки-османи.

Вони зробили Кафу резиденцією султанського намісника в Криму і дали місту нове ім’я — Кефе. Після приєднання Криму до Росії фортеця втратила оборонне значення, тому майже всі стіни і вежі зовнішньої лінії були розібрані.

Збереглися лише чотири вежі в різних частинах міста. На березі моря поряд з Карантинним пагорбом височіє Докова вежа; на горі Митри-дат — вежа Святого Фоми; на південь від Карантинного пагорба, на вулиці Робочій, — вежа консула Джованні ді Скаффа (Кругла), а в самому центрі міста, в Ювілейному парку, — вежа Костянтина.

Остання стала своєрідним архітектурним символом міста. Звели її 1338 року, а 1443 року — перебудували. Вежа відіграла важливу роль в обороні середньовічного міста; вона називалася також Арсенальною, оскільки в ній зберігалися запаси зброї: алебарди, шпаги, арбалети, списи, стріли, кам’яні ядра.

1914 року вежу реставрували спеціально запрошені італійські майстри. Докова вежа — масивна споруда приморської оборони. Прямокутна в плані, двох’ярусна вежа, найпевніше, мала не лише військове призначення.

Тут будувалися і ремонтувалися кораблі, можливо також, що в її приміщеннях зберігалася частина інструменту кафської верфі. З будівель цитаделі фортеці Кафа повністю збереглися тільки дві вежі — Криско (Христа) і Климента VI, а також пілони великої брами.

Двох’ярусна вежа Криско була відкритою, тобто мала три стіни. Верхня частина її мала зубці-мерлони, що захищали бойовий майданчик. З південного і північного боків до вежі прилягають стіни.

Вежа Климента VI названа на честь одного з римських пап — на знак вдячності за допомогу в укріпленні цитаделі. Ця трьох’ярусна вежа з прямокутною основою не мала входу із землі: в неї можна потрапити тільки через отвори других поверхів, що були на рівні бойових майданчиків стін.

Вона розташовувалася в південному кутку цитаделі. її північний кут відкривався всередину фортечних стін.

Функція вежі зводилася до захисту брами і хвіртки, що вела в цитадель. Ця кутова вежа побудована з таким розрахунком, щоб з неї можна було посилати ядра у всіх напрямках, що робило стіни в цьому місці неприступними.

В обох вежах збереглися гнізда для балок, що тримали дерев’яні перекриття. У першому ярусі веж Криско і Климента VI були бійниці, у верхньому — вікна-амбразури. Ні внутрішні сходи, ні настили ярусів веж не закріплювалися капітально.

У разі захоплення вежі їх легко розбирали, заважаючи ворогові вести активні дії.

Комментарии запрещены.