Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Фортеця Каламіта в Інкермані

Фортеця Каламіта в ІнкерманіНа невисокій Монастирській скелі, що височіє над закінченням Севастопольської бухти, збереглися залишки стін і веж середньовічної твердині Каламіта. Вона була побудована в XV столітті на місці укріплення VI століття. Першими (наскільки вдалося встановити історикам) зручне місце на горі над бухтою примітили візантійці. Вони спорудили тут своє укріплення, одне з тих, що призначалося для захисту Херсонеса — головного міста північної провінції імперії.

Тоді Каламіта складалася з чотирьох веж. Після появи хозарів у Криму фортеця припинила існування. У XV столітті правитель князівства Феодоро князь Олексій наказав відновити її. Вирішивши зробити Каламіту морськими воротами своєї держави, феодорити повністю перебудували оборонні стіни, зруйновані вежі замінили новими.

Фортеця захищала порт князівства Феодоро — гавань Авліту, яка розташовувалася в Кілен-бухті. XVI — XVII століття — час ще однієї реконструкції Каламіти, яку провели вже нові господарі Криму, турки-османи. Вони перебудували її під нові вимоги фортифікації, пов’язані з використанням артилерії.

З’явилася ще одна вежа, було зміцнено стіни. Проте після приєднання Криму до Росії фортеця в Інкермані втратила військове значення, і поступово люди покинули її. Донині збереглися залишки оборонних стін фортеці та фрагменти кількох веж. Частково вціліли три вежі з шести, а також фортечний рів, у східній стіні якого видовбано штучні печери.

За однією версією, це церковний комплекс XV століття, за іншою — господарські будівлі. З автомобільної траси і залізниці, які проходять майже біля підніжжя скелі, добре видно одну вежу — ту, що на краю урвища. Вона має напівкруглу форму.

У вежі зберігся брамний проїзд — головний вхід у фортецю. За 12 метрів від неї розташована ще одна вежа, яка призначалася для додаткового захисту фортечної брами. Третя вежа, що частково збереглася, є найновішою зі споруд Каламіти.

її звели турки в XVI — XVII століттях, а у XVIII столітті в ній була в’язниця. У прямовисному схилі і біля підніжжя Монастирської скелі розташований старовинний печерний монастир Святого Климента.

Наземні храми, побудовані в XIX столітті і згодом зруйновані, в 1990-х роках відтворили за фотографіями й історичними документами. Комплекс печерних храмів датують XV століттям (за церковним переказом, вони з’явилися раніше).

Святий Климент, на честь якого названо обитель, — це Папа римський, за легендою, засланий в І столітті н. е. у Тавриду, на інкерманські каменоломні, римським імператором Траяном І.

Комментарии запрещены.