Березова Рудка. Усипальниця Закревських. 1899 р. Є дві версії, чому Гнат Закревський наказав збудувати родовий гробівець саме у вигляді піраміди. За першою – найпоширенішою – після повернення з Єгипту, де він був послом Російської імперії, зачарований красою далекої країни граф спробував відтворити частинку Єгипту в своєму маєтку.
За другою – більш втаємниченою – рід Закревських належав до масонів ще з початку XIX ст. Піраміда сама по собі є відомим символом «Вільних каменярів», але і в оздобленні усипальні можна було побачити немало «таємних» знаків: листя папірусу, скульптуру Ізиди перед входом тощо. Більшовики поглумилися над рештками власників резиденції – труни було викинуто, вівтар розтрощено. Місцеві мешканці таємно перепоховали їх у загальній могилі на сільському цвинтарі Полтавська область.
Мгар. Спасо-Преображенський монастир.
Собор. 1692 р. Монастир заснований 1619 р. на кошти Раіни Могилянки Вишневецької – двоюрідної сестри київського митрополита Петра Могили Полтавська область. Мгар.
Спасо-Преображенський монастир. Собор.
1692 р. Собор було збудовано коштом гетьманів Івана Самойловича та Івана Мазепи за проектом архітектора Іоана Баптиста Зауера – автора проекту Троїцького собору в Чернігові Полтавська область. Мгар. Спасо-Преображенський монастир Полтавська область.
Великі Сорочинці. Снасо-Преображенська церква.
1732 р. Збудована коштом гетьмана Лівобережної України Данила Апостола. 1809 р. тут хрестили майбутнього і іисьменника Миколу Гоголя.
Церква також є усипальнею родини Апостолів. За радянських часів тут знаходився музей М. В. Гоголя, що і врятувало церкву від розорення. У храмі зберігся унікальний різьблений іконостас у стилі українського бароко, що налічує 113 ікон