Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Час російсько-турецької війни

Час  російсько-турецької війни

Одним з найважливіших факторів розвитку Києва за часів правління Миколи І залишався військово-фортифікаційний. Під час російсько-турецької війни 1828-29 Київ, як і раніше при аналогічних конфліктах, виконував роль віддаленої бази формування і тилового забезпечення діючої армії. Через місто рухалися війська і з складів Печорської фортеці їм надавалися зброя та амуніція. Микола І був добре знайомим з містом та його фортифікаційними спорудами ще з часів правління його старшого брата. Тоді він, займаючи посаду головного інспектора інженерної частини (генерал-інженера), доручив скласти пропозиції щодо посилення київських укріплень. Проект Нової Київської фортеці (на Печерську) було розроблено К. Опперманом за участю петербурзьких військових архітекторів і затверджено у березні 1830 Миколою І. За ним передбачалося доповнення Васильківського і Госпітального укріплення шістьма потужними круглими в плані баштами-казармами, розташованими вздовж Наводницького та Кловського ярів і над кручами Дніпра. Фортеця призначалася для розквартировування Першої армії, яку в 1831. вже під час Польського повстання, переведено з Могильова до Києва. Будівництво Нової фортеці розпочалося з закладення в 1831 Вежі №1 Васильківського укріплення і тривало тридцять років. Цар неодноразово бував у Києві і особисто контролював цю роботу. Під час спорудження фортеці, яка зайняла площу понад 100 га, було прокладено нові, прямі і широкі, вулиці — Московську І Миколаївську (Січневого повстання). При цьому було знесено багато приватних будинків, мешканцям яких для переселення виділено райони Хрещатика та Нової забудови над р. Либідь.

Розвиток Києва як центру військово-промислового виробництва за часів Миколи І набув якісно нового характеру. У 1850-54 на розі вул. Московської й Миколаївської постали корпуси Арсенальних виробничих майстерень. З кінця 30-х pp. у місті почали з’являтися і приватні промислові підприємства, на яких було постійно зайнято більше п’ятдесяти та навіть ста найманих робітників. Потужний імпульс цьому дало збільшення сільськогосподарського виробництва, особливо цукрового буряку, обробка якого вимагала оснащення відповідним обладнанням. У зв’язку з цим в Києві 1836 утворилося велике металообробне підприємство купців Дехтярьових, що виготовляло котли, гідравлічні преси та інше обладнання для цукроварень і спиртогорілчаних підприємств. Всього в 40-х pp. XIX ст. в місті нараховувалося 73 промислових підприємства, на яких було зайнято близько 7 тис. чоловік.

Комментарии запрещены.