Київ - столиця незалежної України
  • 03.08.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Діяльність гетьманського уряду

Діяльність  гетьманського уряду

Діяльність гетьманського уряду в царині культурного життя та просвіти з самого початку відзначалась планомірністю, зваженістю та поміркованістю і проводилася в загальному контексті завдань розбудови Української держави. 6 жовтня 1918 відкрито український університет. Місто стало центром друкування українських книжок, перш за все шкільних підручників і читанок. Засновувались численні культурні заклади — Державний український архів, Національна галерея мистецтв, Український історичний музей, Українська національна бібліотека, Український театр драми та опери, Українська державна капела, Державний симфонічний оркестр та ін.

14 листопада 1918 р. гетьман П.П. Скоропадський затвердив ухвалений Радою Міністрів «Закон про заснування Української Академії наук в м. Києві», а також статут і штати УАН та її установ і видав наказ про призначення перших дійсних членів (академіків) УАН. Ними стали Д. Багалій, А. Кримський, М. Петров, С. Смаль-Стоцький (по Відділу історично-філологічних наук), В. Вернадєький, С. Тимошенко, VI. Кащенко, П. Тутковський (Відділу фізично-математичних наук), VI. Туган-Барановський, Ф. Тарановський, В. Косинський, О. Левицький (Відділу соціальних наук). 27 листопада 1918 відбулося перше Спільне зібрання УАН, на якому обрано головою-президентом Української академії наук В.І. Вернадського, Ті неодмінним секретарем — А.Ю. Кримського.

Проте з перших днів встановлення Гетьманату П. Скоропадському та його помічникам довелося стикнутися з протидією з боку ліво радикальної опозиції як української, національно-соціалістичної, так і більшовицької, орієнтованої на Радянську Росію. 21 травня з представників партій, які головним чином формували Центральну Раду, було створено Український національно-державний (з серпня — Національний) союз на чолі з А. Ніковським. Союз почав боротьбу проти гетьмана і гетьманського уряду, як «буржуазного й не українського», діючи через пресу і підтримуючи страйки. Але єдності серед національно-соціалістичної опозиції не було. Помірковане її крило, передусім соціалісти-федералісти, визнавало тільки легальні, цивілізовані форми політичної боротьби. В питанні про методи боротьби з Гетьманатом партії українських соціал-демократів та соціалістів-революціонерів па своїх з’їздах, що відбулися в травні 1918, фактично розкололися.

Комментарии запрещены.