Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Діяльність гетьманського уряду

Діяльність  гетьманського уряду

Діяльність гетьманського уряду в царині культурного життя та просвіти з самого початку відзначалась планомірністю, зваженістю та поміркованістю і проводилася в загальному контексті завдань розбудови Української держави. 6 жовтня 1918 відкрито український університет. Місто стало центром друкування українських книжок, перш за все шкільних підручників і читанок. Засновувались численні культурні заклади — Державний український архів, Національна галерея мистецтв, Український історичний музей, Українська національна бібліотека, Український театр драми та опери, Українська державна капела, Державний симфонічний оркестр та ін.

14 листопада 1918 р. гетьман П.П. Скоропадський затвердив ухвалений Радою Міністрів «Закон про заснування Української Академії наук в м. Києві», а також статут і штати УАН та її установ і видав наказ про призначення перших дійсних членів (академіків) УАН. Ними стали Д. Багалій, А. Кримський, М. Петров, С. Смаль-Стоцький (по Відділу історично-філологічних наук), В. Вернадєький, С. Тимошенко, VI. Кащенко, П. Тутковський (Відділу фізично-математичних наук), VI. Туган-Барановський, Ф. Тарановський, В. Косинський, О. Левицький (Відділу соціальних наук). 27 листопада 1918 відбулося перше Спільне зібрання УАН, на якому обрано головою-президентом Української академії наук В.І. Вернадського, Ті неодмінним секретарем — А.Ю. Кримського.

Проте з перших днів встановлення Гетьманату П. Скоропадському та його помічникам довелося стикнутися з протидією з боку ліво радикальної опозиції як української, національно-соціалістичної, так і більшовицької, орієнтованої на Радянську Росію. 21 травня з представників партій, які головним чином формували Центральну Раду, було створено Український національно-державний (з серпня — Національний) союз на чолі з А. Ніковським. Союз почав боротьбу проти гетьмана і гетьманського уряду, як «буржуазного й не українського», діючи через пресу і підтримуючи страйки. Але єдності серед національно-соціалістичної опозиції не було. Помірковане її крило, передусім соціалісти-федералісти, визнавало тільки легальні, цивілізовані форми політичної боротьби. В питанні про методи боротьби з Гетьманатом партії українських соціал-демократів та соціалістів-революціонерів па своїх з’їздах, що відбулися в травні 1918, фактично розкололися.

Комментарии запрещены.