Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Довга та яскрава історія

Довга  та яскрава історія

Київ широковідомий своїми унікальними пам’ятками. Серед них археологічні та архітектурні, історичні та мистецькі, містобудівні та ландшафтні. В них відбивається вся його довга та яскрава історія. Найдавніші з них — археологічні, які є не тільки культурним надбанням, але й часто єдиним джерелом висвітлення стародавньої історії міста. Територія сучасного Києва містить величезну кількість археологічних пам’яток різних епох — від верхнього палеоліту (10 тис. років до н. е.) до пізнього середньовіччя (XVIII ст.). Так, палеолітична Кирилівська стоянка та давньоруський Київ відомі всьому світові. У Києві вперше відкрито трипільську пам’ятку, розпочато археологічне дослідження східнослов’янського міста. Концентрація археологічних пам’яток на території сучасного Києва вказує на зручність її для життя практично в усі історичні епохи, на закономірність виникнення та розвитку тут великого міста. Необхідно підкреслити також їх комплексність і багатошаровість. Інші відомі міські центри не мають такої кількості різноманітних археологічних культур всіх епох, як Київ. Унікальними є і культурні шари Подолу — закриті археологічні комплекси потужністю в 10-12 м. Завдяки збереженості тут археологічної деревини і можливості проведення дендрохронологічного датування вони стали реперними, показовими для всіх пам’яток України та Східної Європи. Вивчення та картографування наявних матеріалів про археологічні об’єкти Києва дали можливість з’ясувати головні зони зосередження археологічних пам’яток різних епох, зони їх імовірного поширення, а також місця можливого виявлення. На підставі цього визначено основні історичні райони Києва, де необхідно впроваджувати археологічний моніторинг за станом археологічних пам’яток. Київською владою затверджено головні межі археологічних заповідників та охоронних зон.

Археологічні заповідники:

1. Територія парку-музею «Стародавній Київ» у межах — Андріївський узвіз, Замкова гора, гора Дитинка, урочище Гончарі та Кожум’яки, вулиці Велика Житомирська та Смирнова-Ласточкіна;

2. Михайлівська гора — Михайлівська площа, схили гір до Подолу та Хрещатика, вул. Трьохсвятительська;

3. Видубичі (район монастиря та Звіринецьких печер);

4. Гора Щекавиця — Верхній та Нижній Вали, вулиці Мирна, Нижньо-Юрківська, Кирилівська;

5. Урочище Церковщина — селище Вільне в межах санаторію МВС;

6. Китаєве — городище та три курганні групи;

7. Пирогово — городище та посад;

8. Хотів у межах городища скіфського часу.

Комментарии запрещены.