Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Консервативний "Киевлянин" та ліберальна "Киевская мысль"

Консервативний  "Киевлянин" та ліберальна "Киевская мысль"

Провідними міськими періодичними виданнями були консервативний «Киевлянин» та ліберальна «Киевская мысль». Зростав авторитет україномовної преси — щоденна газета «Рада», щомісячні журнали «Україна» та «Літературно-науковий вістник». Інтереси польської громади віддзеркалювала щоденна газета «Dziennik Kijowski». Активно працювали наукові товариства — історичне Нестора літописця, юридичне, фізико-математичне, медичне, природниче, економічне, технічне тощо, загалом — 37. Крім того, було 23 культурно-просвітницьких товариства, в тому числі україномовна «Просвіта»,  сільськогосподарських та 13 спортивних.

Культурні потреби киян задовольняли 7 видавництв і 45 друкарень, 41 книжковий магазин та 62 книжкові лавки, 23 бібліотеки, 8 музеїв, зокрема Міський музей старожитностей і мистецтв, Військово-історичний та Церковно-археологічний при Духовній академії, а також 11 театрів і постійно діючих театральних сцен, серед яких найбільше значення мали Міський театр (опери і балету), театр Соловцова (російської драми) та український драматичний театр, який діяв під орудою Товариства грамотності. В 1913 київськими друкарнями випущено 4111 найменувань видань. Крім цього в місті виходило 10 щоденних і 15 щотиждневих газет, а також 17 щомісячних журналів.

До цього варто додати безліч безцінних пам’яток старої (Софійський, Михайлівський, Успенський та ін. собори) і нової (Володимирський, Покровський собори) архітектури, парки та чудові краєвиди з схилів Дніпра, електричне освітлення центральних вулиць, ресторани і кафе- шантани, ринки і все інше, що Київ мав напередодні Першої світової війни.

Початок Першої світової війни 1 серпня за і юним стилем 1914 позначився патріотичною маніфестацією на Софійській площі. Проте рада київського Товариства українських поступовців (ТУП) вже у вересні 1914 ухвалила постанову, що українці мусять зайняти в ній нейтральну позицію. Поразка російської армії 1915 та неспроможність державної бюрократії впоратися з завданнями гуманітарного характеру, які висував військовий час, сприяли пом’якшенню позиції урядових кіл щодо українства. Наприкінці першого року війни створюються громадські організації, орієнтовані на благодійну діяльність —

Комментарии запрещены.