Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Консервативний "Киевлянин" та ліберальна "Киевская мысль"

Консервативний  "Киевлянин" та ліберальна "Киевская мысль"

Провідними міськими періодичними виданнями були консервативний «Киевлянин» та ліберальна «Киевская мысль». Зростав авторитет україномовної преси — щоденна газета «Рада», щомісячні журнали «Україна» та «Літературно-науковий вістник». Інтереси польської громади віддзеркалювала щоденна газета «Dziennik Kijowski». Активно працювали наукові товариства — історичне Нестора літописця, юридичне, фізико-математичне, медичне, природниче, економічне, технічне тощо, загалом — 37. Крім того, було 23 культурно-просвітницьких товариства, в тому числі україномовна «Просвіта»,  сільськогосподарських та 13 спортивних.

Культурні потреби киян задовольняли 7 видавництв і 45 друкарень, 41 книжковий магазин та 62 книжкові лавки, 23 бібліотеки, 8 музеїв, зокрема Міський музей старожитностей і мистецтв, Військово-історичний та Церковно-археологічний при Духовній академії, а також 11 театрів і постійно діючих театральних сцен, серед яких найбільше значення мали Міський театр (опери і балету), театр Соловцова (російської драми) та український драматичний театр, який діяв під орудою Товариства грамотності. В 1913 київськими друкарнями випущено 4111 найменувань видань. Крім цього в місті виходило 10 щоденних і 15 щотиждневих газет, а також 17 щомісячних журналів.

До цього варто додати безліч безцінних пам’яток старої (Софійський, Михайлівський, Успенський та ін. собори) і нової (Володимирський, Покровський собори) архітектури, парки та чудові краєвиди з схилів Дніпра, електричне освітлення центральних вулиць, ресторани і кафе- шантани, ринки і все інше, що Київ мав напередодні Першої світової війни.

Початок Першої світової війни 1 серпня за і юним стилем 1914 позначився патріотичною маніфестацією на Софійській площі. Проте рада київського Товариства українських поступовців (ТУП) вже у вересні 1914 ухвалила постанову, що українці мусять зайняти в ній нейтральну позицію. Поразка російської армії 1915 та неспроможність державної бюрократії впоратися з завданнями гуманітарного характеру, які висував військовий час, сприяли пом’якшенню позиції урядових кіл щодо українства. Наприкінці першого року війни створюються громадські організації, орієнтовані на благодійну діяльність —

Комментарии запрещены.