Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2019
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Последние публикации

Консервативний "Киевлянин" та ліберальна "Киевская мысль"

Консервативний  "Киевлянин" та ліберальна "Киевская мысль"

Провідними міськими періодичними виданнями були консервативний «Киевлянин» та ліберальна «Киевская мысль». Зростав авторитет україномовної преси — щоденна газета «Рада», щомісячні журнали «Україна» та «Літературно-науковий вістник». Інтереси польської громади віддзеркалювала щоденна газета «Dziennik Kijowski». Активно працювали наукові товариства — історичне Нестора літописця, юридичне, фізико-математичне, медичне, природниче, економічне, технічне тощо, загалом — 37. Крім того, було 23 культурно-просвітницьких товариства, в тому числі україномовна «Просвіта»,  сільськогосподарських та 13 спортивних.

Культурні потреби киян задовольняли 7 видавництв і 45 друкарень, 41 книжковий магазин та 62 книжкові лавки, 23 бібліотеки, 8 музеїв, зокрема Міський музей старожитностей і мистецтв, Військово-історичний та Церковно-археологічний при Духовній академії, а також 11 театрів і постійно діючих театральних сцен, серед яких найбільше значення мали Міський театр (опери і балету), театр Соловцова (російської драми) та український драматичний театр, який діяв під орудою Товариства грамотності. В 1913 київськими друкарнями випущено 4111 найменувань видань. Крім цього в місті виходило 10 щоденних і 15 щотиждневих газет, а також 17 щомісячних журналів.

До цього варто додати безліч безцінних пам’яток старої (Софійський, Михайлівський, Успенський та ін. собори) і нової (Володимирський, Покровський собори) архітектури, парки та чудові краєвиди з схилів Дніпра, електричне освітлення центральних вулиць, ресторани і кафе- шантани, ринки і все інше, що Київ мав напередодні Першої світової війни.

Початок Першої світової війни 1 серпня за і юним стилем 1914 позначився патріотичною маніфестацією на Софійській площі. Проте рада київського Товариства українських поступовців (ТУП) вже у вересні 1914 ухвалила постанову, що українці мусять зайняти в ній нейтральну позицію. Поразка російської армії 1915 та неспроможність державної бюрократії впоратися з завданнями гуманітарного характеру, які висував військовий час, сприяли пом’якшенню позиції урядових кіл щодо українства. Наприкінці першого року війни створюються громадські організації, орієнтовані на благодійну діяльність —

Комментарии запрещены.