Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва

Марксистська література

Марксистська  література

Найзначнішою з підпільних марксистських організацій міста в першій половині 90-х pp. XIX ст. була утворена 1891 «Российская группа социал-демократов», активні учасники її – Я. Ляховський, Б. Ейдельман, І. Чорба, С. Мержинський та ін. Вони спочатку поширювали марксистську літературу серед студентів і гімназистів, але незабаром налагодили зв’язки з робітниками деяких підприємств міста. В тому ж 1891 до Києва приїхав професійний революціонер ІО. Мельников, який, увійшовши до названої соціал-демократичної групи, організував навколо неї мережу марксистських робітничих гуртків. У 1894 у Києві розгорнувся робітничий страйковий рух: страйкували працівники Головних залізничних майстерень та шевських підприємств. У грудні наступного року за ініціативою ІО. Мельнікова в місті створено «Робітничий комітет», який виконував роль зв’язуючої ланки між київською Російською групою соціал-демократів (складалася переважно з представників демократичної інтелігенції) та марксистськими групами на підприємствах міста. Але в квітні 1896 Ю. Мельникова та кількох його товаришів заарештували, і поширення робітничого руху на певний час було загальмовано. Останнє зумовлювалося і подальшими репресіями проти членів марксистських гуртків.

Проте попри важкі втрати соціал-демократичні організації міста разом з студентським союзом київських земляцтв і організацій змогли провести 11 березня 1901 велику демонстрацію па Хрещатику під червоними прапорами (за деякими даними в ній взяло участь до 15 тис. маніфестантів). Демонстрацію розігнала поліція, певну частину її учасників заарештувала. Свої, головно чином терористичні, акції в Києві проводили і представники новоствореної партії соціалістів-революціонерів – есери. Найгучнішою з них була спроба Замаху Ф. Фрумкіної на начальника Київського губернського жандармського управління генерала В. Новицького.

В останній декаді липня 1903 працівники багатьох підприємств міста взяли участь у загальному політичному страйку. За наказом генерал-губернатора М. Драгомирова 26 липня до Києва введено війська. Вулиці міста почали патрулюватися не тільки поліцією, а й армійськими підрозділами.

Читайте так же:

    • 21.10.2017
      Строительство и облицовка здания

      Леса делаются (сборными, их перевозят с одной постройки на другую по мере надобности. Кладку ведут о наружной стороны стены, потому что обычно...
      [Читать далее]

    • 09.10.2017
      Выбор подарка

      Знакомая ситуация — перед нами стоит выбор подарка своим друзьям, близким, а мы… ну что же им подарить! Какой подарок выбрать!Хотя все мы...
      [Читать далее]

    • 09.10.2017
      Как выбрать часы

      Некоторые мужчины выгодно отличаются от других на общем фоне, подчеркивая свой стиль одеждой, поведением и выбором аксессуаров. Наручные...
      [Читать далее]

    • 09.10.2017
      Подготовка к дороге

      Собираясь в своё летнее путешествие и заработки в Америке настоятельно не рекомендовал бы набивать чемодан лишними вещами, которые могут...
      [Читать далее]

    Комментарии запрещены.