(Вул. М.С. Грушевського, 6). Перший у Києві міський музей, збудований з ініціативи та за кошти інтелігенції, вчених і меценатів міста. Так, Б. Ханенко, крім грошового внеску, передав музею велику частину своєї мистецької збірки, значною була і пожертва імператора Миколи II (100 тис. крб.). Збудований київським зодчим В.В. Городецьким за проектом московського архітектора П.С. Бойцова, оздобив будівлю італійський скульптор Е. Саля.
Офіційне відкриття та освячення музею відбулося в грудні 1904. Тоді ж він дістав назву Художньо-промислового та наукового музею ім. государя імператора Миколи II. Але датою заснування музею вважається серпень 1899, коли в п’яти залах експонувалася виставка з нагоди відкриття в Києві XI Всеросійського археологічного з’їзду. Перша назва музею – Міський музей старожитностей і мистецтв. За свою історію музей змінював назву 10 разів, з 1997 – Національний художній музей України.
Творцями музейної колекції були етнограф та історик М.Ф. Біляшівський (перший директор музею), етнограф Д.М. Щербаківський, археолог В.В. Хвойка, пізніше – мистецтвознавець Ф.Л. Ернст. Стараннями засновників зібрано колекції іконопису, козацького портрету XVII-XVIII ст., народної картинки, живопису XIX ст. Формувалася збірка мистецтва XX ст. – до музею надходили твори художників модерну, авангарду, школи Бойчука, реалістичного живопису. Збиральницьку традицію продовжували нові покоління музейників, які прагнули відтворити розмаїття тем і напрямків сучасного мистецтва.
Нині Національний художній музей України має одну з найбільших і найякісніших колекцій українського мистецтва від XI до XX ст.- іконопис, скульптура, живопис, графіка Правобережної і Лівобережної України (понад ЗО тис. одиниць зберігання – основний фонд, науково-допоміжний фонд, архів, фотоархів, бібліотека раритетних видань).
Твори колекції музею добре знані за межами України, вони часто ставали окрасою престижних міжнародних виставок (“Слава Візантії”, 1997, Метрополітен музей, США; “Амазонки авангарду”, 1999-2000, Німеччина, Великобританія, Італія, США та ін.; “Дух України”, Канада, Великобританія; “Український авангард”, Югославія, Німеччина; “Олександр Богомазов”, Франція, “Феномен українського авангарду”, Канада та ін.).