Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Постійні сутички

Постійні  сутички

Між тим, козацькі тільки відійшли від Кіева, продовжуючи контролювати його околиці, тому литовська армія опинилася в скрутному стані. Постійні сутички навколо міста тривали впродовж липня та серпня. Водночас: точилися важкі бої з козацько-селянськими загонами південніше міста, в районі Білої Церкви. Козакам вдалося стримати подальше просування королівських військ в бік Дніпра. 1 вересня 1651 Радзивіл залишив спустошене місто і пішов на з’єднання з польською армією під Білу Церкву. В Київ відразу ж вступили козацькі загони.

18 вересня підписано Білоцерківський мир, значно менш вигідний для української сторони, ніж попередній Зборівський. Для Києва Білоцерківська угода означала фактично повернення до стану напередодні Визвольної війни. Городяни мали роззброїтися і місто виходило з гетьманської юрисдикції, проте залишалась при магдебурзькому праві з усіма раніше отри-манами правами, свободами і привілеями. Гарантувалося і церковно-монастирське землеволодіння за довоєнним станом. У замок повертався воєвода і Польський гарнізон. Єдиним здобутком було тс1, що цю посаду зберігав за собою А. Кисіль, який, розуміючи глибинні причини повстання, прагнув до мирного, компромісного вирішення проблем при забезпеченні інтересів української сторони.

Між тим Білоцерківський договір на сеймі в лютому 1652 не було затверджено. Це дозволяло Б. Хмельницькому вважати себе звільненим від обов’язків, які брала на себе за ним українська сторона і водночас робило відновлення війни неминучою. В кінці травня 1652 у дводенній битві під горою Батіг українські війська здобули блискучу перемогу над королівською армією, що стало реваншем за поразку під Бересточком і скасувало всі наслідки Білоцерківського договору. Дізнавшись про порзку польських військ в ніч на 4 червня, А. Кисіль втік з міста. Відразу ж за ним на захід повтікали і католики з уніатами. Невдовзі надхненні перемогою козацьких військ кияни оточили Замкову гору і примусили польський гарнізон залишити місто.

Комментарии запрещены.