Спадковий зв’язок киян з культурним надбанням минулого

Спадковий  зв'язок киян з культурним надбанням минулого

В середині 30-х pp. в центрі Києва зруйновано Трьохсвятительську (Василівську), Іринінську, Георгіївську, Десятинну Успіння Богородиці, Стрітенську, Старо-возносенську, Павлівську, Спасо-Преображенську, Олександро-Невську та ін. церкви. Значної руйнації зазнав комплекс Покровського монастиря. В 1935 знищено Микільський військовий собор, а наступного року розібрано і його дзвіницю. Паралельно руйнувалися інші церкви Печерська (Олександра Невського, св. Ольги, дзвіниця церкви Миколая на Аскольдовій могилі). Знищено церкви в районі вул. Великої Васильківської, зокрема церква св. Володимира. Не меншого розгрому зазнав і Поділ. Перш за все слід згадати славетну церкву Богородиці Пирогощі, Братський собор і споруди, зокрема дзвіниця поруч з ним, Борисоглібську церкву з дзвіницею церкву Петра і Павла з дзвіницею, храм св. Катерини, церкву Миколи Доброго, Було знищено церкву Всіх святих на Щековиці, Йорданську церкву, дзвіницю Кирилівського монастиря.

Нова влада нищила все, щоб розірвати спадковий зв’язок киян з культурним надбанням минулого. Один з головних винуватців цього варварства П. Постишев, тоді другий секретар ЦК КП(б)У, відверто заявив, що Київ має змінити свій старий церковний вигляд на новий, індустріальний.

Паралельно зі знищенням історико-культурних споруд у місті розгорнулося потужне будівництво. Швидкими темпами зводилися будинки партійно-державних установ і квартали, де мала селитися радянська номенклатура, яка переїздила з Харкова. Пожвавлення міського будівництва, завершення величних споруд, що почали зводитися ще до Революції 1917 та спорудження нових монументальних будівель почалося вже наприкінці 20-х pp. Тоді споруджено приміщений Київської кінофабрики на пустирі вздовж Брест-Литовського проспекту, Київську районну електростанцію на Рибальському острові. На початку 30-х pp. зведено ТЕЦ поблизу вокзалу, корпуси 4-ї взуттєвої фабрики, однієї з найбільших у СРСР, тоді ж завершено ансамбль будинків Академії наук на розі вул. Володимирської та Леніна, бібліотека Академії наук, будинок Червоної Армії.

Деякі з новобудов тих років мають високу архітектурно-художню цінність. Серед них перш за все необхідно відзначити головний корпус Київського сільськогосподарського інституту (нині – Національного аграрного університету) в Голосієві, зданий 1930, який вдало відтворює традиційні форми української архітектури XVII-XVIII ст. У стилі конструктивізму, але також з елементами українського бароко (на фронтоні) 1932 завершено будівництво нового пасажирського залізничного вокзалу. В 1934 добудовано зі збереженням загального стилю оздоблення будинок Державного банку – однієї з красивіших київських споруд.