Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Караїмська кенаса у Києві

Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час був главою київської караїмської общини, яка на той час складала 2 тис. осіб.
Невелику будівлю кенаси на вулиці Ярославів Вал, 7 звели в мавритано-арабському стилі.

Споруда відрізнялася красою і розкішшю оформлення. Стіни кенаси декоровані кам’яним різьбленням і ліпленням, автором якого є відомий італійський архітектор Еліо Саля, який працював із В.Городецьким і над побудовою «Будинку з химерами». Архітектор використовував новітній у той час матеріал, який до того ж був тоді ще і дуже дорогим, — цемент. Новинками також були електричне освітлення, парове опалювання і вентиляція, якими було забезпечено будівлю.
Після жовтневих подій і встановлення радянського режиму кенасу закрили, була припинена і діяльність общини. Спочатку в будівлі розмістилася установа політосвіти, а пізніше — ляльковий театр. З 1952 року Караїмську кенасу зайняв кінотеатр «Зоря». Спорудження реконструювали в 1968 році. Недивно, що до нас будівля дійшла в трохи «спотвореному» варіанті. Однією з найбільших втрат став сферичний купол з шпилем, який зняли більшовики.
Сьогодні будівля використовується не за призначенням. Кенасу з 1981 року займає Будинок актора, також тут розташовується Національний Спілка театральних діячів. Сьогодні караїми намагаються повернути будівлю кенаси своїй общині.
Кенаса — молитовний будинок, званий до 1911 року караїмської синагогою, самі караїми називають «кенаса» («кенеса») або «бет гаккенесет» або «бейт-кнесет», що означає «будинок зборів». За плануванням і обстановці кенаси близькі і до синагог іудеїв-равиністів, і до мусульманських мечетей.
Всі караїмські кенаси мають орієнтацію з півночі на південь.
Азар — переддень або коридор (в північній частині будівлі), де збираються люди похилого віку перед молитвою. Внутрішній простір храму візуально розділене на три частини: моша-зекенім («сидіння для старців») — частина самої кенаси, де під низькою стелею знаходяться дерев’яні лави, на яких під час молитви сидять люди похилого віку і парафіяни, що знаходяться в жалобі, над цим місцем знаходиться другий ярус для жінок, які дивляться як чиниться богослужіння крізь загратовані вікна у вигляді досить рідкісних сіток, залишаючись невидимими для чоловіків; шулхан — центральна, найбільша частина храму, призначена для чоловіків молодшого віку та хлопчиків, де вони стоячи моляться; гехана (вівтар) — піднесене місце (в південній частині будівлі), де газзан (священнослужитель) здійснює богослужіння перед так званим «арон гаккодеш» (священний ковчег, сховище сувоїв Тори).

Оставить комментарий