Київ - столиця незалежної України
  • 03.08.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Під панування Російської імперії

Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою до російського царя. Формально союз України з Росією був укладений у 1654 р. у Переяславі (Переяславська рада).

Україна надовго підпала під владу Російської імперії. Але незважаючи на нещадний царське ярмо, в XVII—XVIII ст. в Києві все ж залишалися оплот політичного, економічного, культурного і релігійного розвитку нації.
Українська культура концентрувалася навколо таких закладів, як Києво-Могилянська академія. Деякі українські вчені і просвітителі завоювали широке визнання та авторитет в усій Європі. І все ж значних поступок домогтися не вдавалося.

Кінець XVII ст. був відзначений найважчою кризою для України, але на Києв це не особливо вплинуло. Місто зростає. Починається забудова в Сторону Лук’янівки. Прокладається Кирилівська вулиця. Наприкінці XVII-початку XVIII ст. починається новий сплеск будівництва церков. Будувалися вони в основному на гроші багатих козаків. Архітектурний стиль цих будівель так і став називатися — «козацьке бароко». Особливо багато церков на Україні було збудовано під час гетьманства Мазепи. На жаль, більшість цих будівель було знесено за наказом Петра I, коли після Полтавської битви знищували все, що було пов’язано з Мазепою.

З 1708 р. Київ стає центром Київської губернії. Подальший історичний період характеризується значними успіхами міста в господарському розвитку, що позитивно позначалося на загальному соціально-економічному становищі всієї Російської імперії. В її складі Київ перебував до 1917 року.

Києво-Могилянська Академія, заснована в XVII столітті Петром Могилою, стала першим університетом у Східній Європі. У той період, українці були найбільш освічені в світі, і майже всі були грамотні. Друкувалися книги, вивчалися філософія, музика, література та живопис процвітали. Перша Конституція з’явилася в Україні в період козацтва (1711).

Правління Петра I було подією — як для Києва, так і для всієї Російської імперії. У цей час спостерігається різкий економічний підйом, збільшення військової могутності держави. Петро I вважав Київ найважливішим стратегічним пунктом, тому в 1707 році при його особистій участі була закладена Печерська фортеця. Уже в 1709 році там перебувало до 5 тисяч війська.

У XVIII столітті відбувається об’єднання двох частин Києва: Печерська та решти частини міста. Починають забудовувати Липки. З кінця XVIII століття і по сей день цей район вважається елітним. У 1797 році з’являється перша будівля на Хрещатику.

З середины XIX століття це центральна вулица міста.
У XIX ст. триває територіальний і економічне зростання міста. Будуються нові будинки, прокладаються вулиці. Особливо бурхливо заселяються території прилеглі до Хрещатику. Як елітний район Липки остаточно оформлюються. Спостерігається значне зростання виробництва.

В Києва було завжди його головне і найважливіше призначення — релігійний і духовний центр Російської імперії. Митрополія вже давно була перенесена в Москву, але Київ, як і раніше, залучав десятки тисяч прочан щороку. Місто було Меккою православних християн, вражало своїм різноманіттям церков, монастирів, але найголовнішими святинями православ’я по праву вважалися Києво-Печерська лавра і Софійський собор. У лаврі знаходилося більша кількість мощей святих, ніж у будь-якому іншому храмі у світі. Але перлиною Києво-Печерської лаври і всього київського зодчества був Успенський собор, саме з нього переважна більшість прочан починало знайомство з визначними пам’ятками Києва. Рядовому провінційному жителю Російської імперії на все життя запам’ятовується величне місто на горах.

Після соціальних реформ 1861 р. і скасування кріпосного права в культурному і економічному житті Києва відбулися деякі зміни на краще. Зросла кількість лікарень, богаделен, освітніх установ. Після спорудження в 1860 рр. Одесько-Курської залізничної лінії, з розвинутим до того часу судноплавством по Дніпру, Київ стає великим транспортним і торговим центром. Торги на київській хлібній і цукровій біржах визначали світові ціни на ці продукти. Перший в Росії (і другий в Європі) електричний трамвай був пущений в Києві в 1892 р. за маршрутом, що з’єднує Поділ і Верхнє місто і що проходить по нинішньому Володимирському спуску. Вітчизняні та зарубіжні промисловці вкладали в місто значні кошти. Інфраструктура Києва стрімко розвивалася.

У 1871 році відкрили перший постійний ланцюговий міст через Дніпро, найдовший на той час в Європі, з’явилося постійне приміщення для цирку (на вул. Городецького). Губернатори постійно хвилювалися про гідний вигляді міста. Наприкінці XIX — початку XX ст. Київ був одним з найбільш красивих і упоряджених міст Європи.

На початку XX століття ситуація в Києві загострюється. У той час вся Російська імперія переживає гостру економічну кризу, пов’язану з російсько-японською війни та неврожаєм 1902—1903 років. Але Київ у порівнянні з Москвою і Санкт-Петербургом відчуває себе більш спокійно. Заворушення в середовищі робітників були і в Києві, але масштаб їх був набагато менше, ніж в столицях.

Оставить комментарий