Десятинна церква – перша кам’яна церква Київської Русі. Споруджена давньоруськими і візантійськими майстрами у 979-996 роках у період князя Володимира Великого Святославовича. На її будівництво та утримання було виділено десяту частину княжих прибутків – десятину. Звідки і назва храму.
Давні джерела називають Десятинну церкву церквою Пресвятої Богородиці. Вона являла собою хрестово-купольний шестистобний храм. На початку ХІ століття її оточили з трьох боків галереями. Десятинну церкву прикрашала мозаїка, фрески, різні, мармурові і шиферні плати (ікони, хрести і посуд було привезно з Корсуня). У Десятинній церкві були поховані Володимир Святославович і його дружина – візантійська царівна Ганна, сюди ж з Вишгороду перенесли прах княгині Ольги.
7 грудня 1240 року орди хана Батия, захопивши Київ, зруйнували Десятинну церкву – останній оплот киян. Розкопка руїн храму почалася ще у 30-их роках XVIII століття за ініціативою Петра Могили. Потім розкопки проводилися у 1824 році К. Лохвицьким, у 1826 році Єфімовим, у 1908-14 роках археологом Мілеєвим. Під час розкопок були виявлені фрагменти мозаїки підлоги, фрескових і мозаїчних прикрас храму, кам’яні гробниці і залишки фундаменту.Поблизу Десятинної церкви були відкриті руїни княжих палаців і будинків боярів, а також ремісничих майстерень і чисельні поховання Х-ХІ століть. Археологічні знахідки зберігаються у музеї “Софійський собор”, в історичному музеї України та інших музеяї Києва.
У 30-их роках XVIII століття Петром Могилою і у 1828-42 роках за проектом архітектора Стасова на місці Десятинної церкви були зведені однойменні храми, які не зберіглися.
За часів радянської влади, у 1928 році, друга Десятинна церква, як і більшість інших пам’яток культури і мистецтва, була знесена. У 1936 році церкву остаточно розібрали на це цеглу.
26 листопада 1996 року Національний банк України ввів у користування дві ювілейні монети “Десятинна церква” зі срібла та мідно-нікелевого сплаву, присвячені тисячоліттю зведення Десятинної церкви у Києві.