Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2019
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Последние публикации

Ярослав Мудрий (983 — 1054)

Народився Ярослав Мудрий у 980-му році. Він був другим сином Володимира Великого, хрестителя Русі. Малого Ярослава охрестили під ім’ям Георгій.

Після смерті Володимира Великого його сини Святополк і Ярослав розпочали між собою війну. Врешті-решт саме Ярослав навесні 1019-го року утвердився на головному престолі Київської Русі.

Його правління значною мірою було продовженням батьківського: у зовнішній і внутрішній політиці Ярослав поглиблював те, що зробив Володимир Великий. Боротьба з печенігами о цій порі вже втратила свою гостроту, як це було на початку століття. У 1036 році відбувся останній масовий наступ печенігів на Київ. Тоді Ярослав з допомогою своїх постійних соратників варягів завдав печенігам жорстокої поразки, після чого вони покинули степи й перемістилися за Дунай.

Ярослав широко розгортає дипломатичні стосунки з західноєвропейськими керманичами. Але робить це у нестандартний спосіб – налагоджуючи сімейні зв’язки. Київський князь одружився з донькою шведського короля Інгігердою. А донька Ярослава Єлисавета вийшла заміж за норвезького короля Гаральда Суворого. Налагодилися сімейні стосунки Києва і з Угорщиною. Інша донька Ярослава – Анастасія – вийшла заміж за угорського короля Андрія І.

Особливо склалася доля у ще однієї доньки Ярослава – Ганни. Забрати її з Києва приїхало ціле посольство з Франції. Вже незабаром вона була повінчана з королем Генріхом І. Як королева Ганна брала участь в правлінні французькою державою ще за життя чоловіка. На деяких офіційних актах Генріх навіть зазначав так: «За згодою дружини моєї», або «В присутності королеви Ганни».

Християнство за Ярослава значно посилюється. Саме о цій порі завершилося зведення найзнаменитішого собору – Софії Київської. З’являються перші організовані монастирі. У них переписували і перекладали книжки. Ярослав також зібрав першу в Україні бібліотеку. Вже у ті часи з’являються цілі династії інтелектуальної еліти. Тому історик Михайло Грушевський навіть писав про першу Академію наук часів Ярослава.

Кульмінацією інтелектуальної праці тих часів є «Руська правда» Ярослава Мудрого. Це була перша на цій землі збірка загальноприйнятих законів та порядків. Вони поширювалися всюди, куди сягала Ярославова влада. Усі закони «Руської правди» і досі викликають подив і захоплення. Написані у глибокому середньовіччі, вони торкалися усіх сфер життя громадян: фінансових стосунків, сімейного права, покарання за злочини та судоустрою.

Великий князь збільшив територію Києва і оточив його валом – 18 метрів у ширину і близько 7 метрів заввишки. Київський вал мав чотири в’їздові брами. Головна південна брама звалася Золотою. Вона мала два поверхи з церквою нагорі. На Подолі розташовувалося торговельно-промислове містечко, де жили ремісники та купці. Відомо про 8 ринків, які вже тоді діяли у Києві.

Помер Ярослав на початку 1054-го року. Його тривале князювання вважають апогеєм могутності Київської Русі. У результаті нових завоювань володіння Ярослава простяглися від Балтійського до Чорного моря та від річки Оки до Карпатських гір. Внутрішня економіка також процвітала. Міцніла церква, яка забезпечувала освіту населення і розвиток мистецтва.

Завдяки грамотно провадженій зовнішній політиці Київська Русь утвердила себе на європейській арені як могутня у військовому та господарському плані держава.

Оставить комментарий