Київ - столиця незалежної України
  • 13.03.2019
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Ярослав Мудрий (983 — 1054)

Народився Ярослав Мудрий у 980-му році. Він був другим сином Володимира Великого, хрестителя Русі. Малого Ярослава охрестили під ім’ям Георгій.

Після смерті Володимира Великого його сини Святополк і Ярослав розпочали між собою війну. Врешті-решт саме Ярослав навесні 1019-го року утвердився на головному престолі Київської Русі.

Його правління значною мірою було продовженням батьківського: у зовнішній і внутрішній політиці Ярослав поглиблював те, що зробив Володимир Великий. Боротьба з печенігами о цій порі вже втратила свою гостроту, як це було на початку століття. У 1036 році відбувся останній масовий наступ печенігів на Київ. Тоді Ярослав з допомогою своїх постійних соратників варягів завдав печенігам жорстокої поразки, після чого вони покинули степи й перемістилися за Дунай.

Ярослав широко розгортає дипломатичні стосунки з західноєвропейськими керманичами. Але робить це у нестандартний спосіб – налагоджуючи сімейні зв’язки. Київський князь одружився з донькою шведського короля Інгігердою. А донька Ярослава Єлисавета вийшла заміж за норвезького короля Гаральда Суворого. Налагодилися сімейні стосунки Києва і з Угорщиною. Інша донька Ярослава – Анастасія – вийшла заміж за угорського короля Андрія І.

Особливо склалася доля у ще однієї доньки Ярослава – Ганни. Забрати її з Києва приїхало ціле посольство з Франції. Вже незабаром вона була повінчана з королем Генріхом І. Як королева Ганна брала участь в правлінні французькою державою ще за життя чоловіка. На деяких офіційних актах Генріх навіть зазначав так: «За згодою дружини моєї», або «В присутності королеви Ганни».

Християнство за Ярослава значно посилюється. Саме о цій порі завершилося зведення найзнаменитішого собору – Софії Київської. З’являються перші організовані монастирі. У них переписували і перекладали книжки. Ярослав також зібрав першу в Україні бібліотеку. Вже у ті часи з’являються цілі династії інтелектуальної еліти. Тому історик Михайло Грушевський навіть писав про першу Академію наук часів Ярослава.

Кульмінацією інтелектуальної праці тих часів є «Руська правда» Ярослава Мудрого. Це була перша на цій землі збірка загальноприйнятих законів та порядків. Вони поширювалися всюди, куди сягала Ярославова влада. Усі закони «Руської правди» і досі викликають подив і захоплення. Написані у глибокому середньовіччі, вони торкалися усіх сфер життя громадян: фінансових стосунків, сімейного права, покарання за злочини та судоустрою.

Великий князь збільшив територію Києва і оточив його валом – 18 метрів у ширину і близько 7 метрів заввишки. Київський вал мав чотири в’їздові брами. Головна південна брама звалася Золотою. Вона мала два поверхи з церквою нагорі. На Подолі розташовувалося торговельно-промислове містечко, де жили ремісники та купці. Відомо про 8 ринків, які вже тоді діяли у Києві.

Помер Ярослав на початку 1054-го року. Його тривале князювання вважають апогеєм могутності Київської Русі. У результаті нових завоювань володіння Ярослава простяглися від Балтійського до Чорного моря та від річки Оки до Карпатських гір. Внутрішня економіка також процвітала. Міцніла церква, яка забезпечувала освіту населення і розвиток мистецтва.

Завдяки грамотно провадженій зовнішній політиці Київська Русь утвердила себе на європейській арені як могутня у військовому та господарському плані держава.

Оставить комментарий