Андріївський узвіз пролягає від Володимирської та Десятинної вулиці до Контрактової площі. Верхня частина Андріївського узвозу виникла на шляху, який вже з часів Київської Русі пов’язував Старий Київ (Гору) з Подолом, проліг між Андріївською та Замковою горами. У 1711 р. за наказом київського губернатора проїзд між Замковою та Андріївською горами був розширений, і він став придатним для користування не лише для пішоходів і вершників, але і для проїзду запряжених кіньми й волами возів.
Назву Андріївський узвіз одержав від імені Святого Андрія Первозванного. Існує легенда, за якою місце, де тепер тече Дніпро, було морем. Коли св.Андрей прийшов до Києва і поставив на горі, де зараз стоїть Андріївська церква, хрест, то все море пішло донизу. Але деяка частина його залишилася і сховалася під Андріївською горою. Коли пізніше тут побудували церкву, то під престолом відкрився колодязь. В Андріївській церкві немає дзвонів, оскільки, за легендою, при першому ж ударі вода прокинулася би і залила б не тільки Київ, але й усе Лівоберіжжя. У 1920 Андріївський узвіз перейменовано на вул. Г.В. Лівера. У 1944 р. було прийнято рішення про повернення йому історичної назви, у 1957 – прийнято повторне рішення.
Основна забудова виконана в 90-х рр. ХIХ ст. і на початку ХХ ст. Нині, відбужований в старовинному вигляді, Андріївський узвіз – це місце виставки-продажу живопису і виробів народної творчості під відкритим небом. Андріївський узвіз називають київським Монмартром. У будь-який день, у будь-яку погоду ви завжди побачите тут безліч художників, які демонструють свої роботи, зразки прикладного мистецтва – прикраси, посуд із скла і кераміки, кумедні фігурки з дерева, іграшки, медалі, монети і багато чого іншого.