Київ - столиця незалежної України
  • 03.05.2020
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.05.2020
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.05.2020
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Особенности устройства земляного полотна железных дорог

Верхней части однопутного земляного полотна промышленных железных дорог колеи 1 524 мм в поперечном сечении придается очертание трапеции с шириной поверху 2,3 м и высотой 0,15 м. При двухпутном земляном полотне поперечному сечению придается очертание треугольника с высотой 0,20 м и основанием, равным ширине полотна поверху. На закруглениях подъездных и междуобъектных путей земляное полотно следует с внешней стороны кривой уширять на путях широкой колеи на 0,2 м, а на путях узкой колеи — на 0,1 м. В затопляемых местах бровка земляного полотна должна выполняться выше расчетного горизонта высоких вод не менее чем на 0,5 м для пути колеи 1 524 мм и 0,25 м для путей колеи 750 мм. При устройстве рельсовых путей колеи 900, 600, 575 мм ширину земляного полотна поверху делают такой, чтобы между нижним краем откоса балластной призмы и бровкой земляного полотна имелась обочина шириной не менее 0,2 м с каждой стороны. На станциях подъездных и внутризаводских путей верху земляного полотна придается двускатный или односкатный (при числе путей не более 5) поперечный профиль. Поперечные уклоны с целью обеспечения стока выпадающей воды принимаются в зависимости от грунтовых условий в следующих пределах: 0,01-для супесей; 0,02 — для суглинков при количестве осадков менее 350 мм; 0,04 — для тяжелых суглинков при количестве осадков более 350 мм.

Оставить комментарий