Київ під татаро-монголами

Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося прорвати потужні зміцнення Києва тільки з боку воріт, розташованих в північній частині сучасної площі Майдана Незалежності, в той час порослу лісом і заболочену долину. Але й тоді кияни не здалися, а продовжували захищати місто до останньої цитаделі — потужного кам’яного храму Богородиці Десятинної, побудованого в 980 р. Однак монголо-татарам вдалося метальними машинами розбити його стіни. Храм впав, і під його руїнами було похований безліч людей.

Після смерті князя Володимира Мономаха (1125) розпочався процес дроблення більш-менш єдиної Київського держави. До середини XII в. Київська Русь розпадається на безліч самостійних князівств. Ситуацією не сповільнили, а скористалися зовнішні вороги. Восени 1240 р. незліченні орди Батия, онука Чінгізхана, здалися під київськими стінами. Монголо-татарам вдалося взяти місто після затяжної і кровопролитної битви. Тисячі киян було вбито, велика частина міста зрівнена із землею. В історії Києва настав довгий і похмурий період занепаду. Майже сто років монголо-татари панували на українських землях. І все-таки Києву вдалося зберегти свої стародавні ремісничі, купецькі та культурні традиції і залишитися важливим політичним, торговим та економічним центром. В XIV столітті Київщина стає оплотом української народності. що зароджувалась.