Існує легенда, за якою місце, де тепер тече Дніпро, було морем. Коли св. Андрій прийшов до Києва і поставив на горі, де зараз стоїть Андріївська церква, хрест, то все море пішло донизу. Але деяка частина його залишилася і сховалася під Андріївською горою. Коли пізніше тут побудували церкву, то під престолом відкрився колодязь. В Андріївській церкві немає дзвонів, оскільки, за легендою, при першому ж ударі вода прокинулася би і заліла б не тільки Київ, але й усе Лівоберіжжя.
Перлина бароко — Андріївська церква закладена в 1744 р. у зв’язку з приїздом Єлизавети І до Києва. Андріївська церква збудована в 1749—1754 рр. за проектом В.В. Растреллі на Андріївській горі, на початку Андріївського узвозу. Це єдина в Україні збережена робота архітектора. Будівництвом керував архітектор І. Мічурін. Однокупольний п’ятіглавий храм має форму хреста, в кутах якого розміщені декоративні вежі на масивних стовпах, які відіграють роль своєрідних контрфорсів. Зовні контрфорси прикрашені пілястрами і вкриті трьома парами колон з капітелями Коринфського ордену.
До Андріївської церкви з боку вулиці ведуть круті чавунні сходи. Вся маса церкви спирається на двоповерховий будинок-стилобат з вісьмома кімнатами на кожному поверсі, стіни якого являють собою фундамент церкви. Навколо церкви – балюстрада, з якої відкривається мальовнича панорама Подолу і Дніпра. Внутрішнє оздоблення Андріївської церкви, розроблене В.В. Растреллі, близько до стилю рококо. З 1958 р. Андріївська церква — філія Софійського музею-заповідника. У 1978—1979 рр. проведена чергова реставрація.