Автор: admin

Сер102017 by adminNo Comments

Напружені відносини з Наполеоном

Напружені відносини з Наполеоном та чергова російсько-турецька війна 1806-12 підвищували стратегічне значення Києва і спонукали М.І. Кутузова до нарощування потужності наявних оборонних споруд та створення пов'язаних з ними нових систем укріплень. У 1810 відомим російським фортифікатором генералом К. Опперманом розроблено проект створення в Києві великого табору для запасних армій, посилення Старокиївської і Печерської фортець та спорудження нових земляних укріплень, В 1810-12 зведено потужне Звіринецьке укріплення на горі між Наводницьким яром та Видубичами. Подією в історії забудови та розвитку територіально-планувальної структури міста стала велика пожежа 1811, внаслідок якої згорів майже весь Поділ. (більше…)

Сер92017 by adminNo Comments

Російсько-Японська війна

Громадсько-політичне життя Києва

Ситуація почала знову загострюватися в перші місяці 1904, з початком Російсько-Японської війни. 9 січня 1905 в Петербурзі відбувся масовий розстріл мирної робітничої демонстрації. Країна була обурена цим злочином. На знак протесту проти подій "кривавої неділі" 12 січня 1905 у Києві застрайкували робітники Південноросійського машинобудівного заводу. Слідом за ними припинили роботу працівники інших машинобудівних та чавуноливарних заводів (Гретера і Криванека, Унгерна і Неєдли, Млошевського), кондитерської фабрики Кірхгейма та багатьох інших підприємств. Страйки на провідних підприємствах міста відбувалися і в наступні місяці. Паралельно активізувалися студенти вищих навчальних закладів, які влаштовували мітинги і маніфестації з політичними вимогами. (більше…)

Сер92017 by adminNo Comments

Інститутська вулиця

Київ - столиця незалежної України

Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з'єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом. Вздовж нього було розкидано хутори. На початку XIX ст. Липки стають аристократичним районом міста, тут починають зводитися багаті садиби і шлях набуває вигляду вулиці. У 20-30-х pp. XIX ст. вулиця мала назву Бегічевської на ім'я генерала М.Є. Бегічева, чия садиба на ній з триповерховим будинком була помітною. В цьому будинку впродовж кількох років після свого відкриття 1834 розміщувався університет св. Володимира і працювали відомі вчені, зокрема його перший ректор М.О. (більше…)

Сер92017 by adminNo Comments

Національний художній музей України

Часи Хмельниччини та Руїни

(Вул. М.С. Грушевського, 6). Перший у Києві міський музей, збудований з ініціативи та за кошти інтелігенції, вчених і меценатів міста. Так, Б. Ханенко, крім грошового внеску, передав музею велику частину своєї мистецької збірки, значною була і пожертва імператора Миколи II (100 тис. крб.). Збудований київським зодчим В.В. Городецьким за проектом московського архітектора П.С. Бойцова, оздобив будівлю італійський скульптор Е. Саля. Офіційне відкриття та освячення музею відбулося в грудні 1904. Тоді ж він дістав назву Художньо-промислового та наукового музею ім. государя імператора Миколи II. Але датою заснування музею вважається серпень 1899, коли в п'яти залах експонувалася виставка з нагоди відкриття в Києві XI Всеросійського археологічного з'їзду. (більше…)

Сер82017 by adminNo Comments

Чорний бюст Карла Маркса

Київ у міжвоєнний період

Відповідно до ленінської ідеї монументальної пропаганди в Києві, замість скинутих пам'ятників російським монархам, почали з'являтися виготовлені нашвидку нові, комуністичні - чорний бюст Карла Маркса під білою аркою на Думській площі, численні бюсти і пам'ятники В. Леніну (на Привокзальній площі, в селищі Грушки тощо). Нові реалії життя та соціальне замовлення з боку більшовицької влади все сильніше впливали на характер мистецтва. Організація робітничих клубів для пропаганди комуністичної ідеології (1925 їх у місті діяло вже 25) вимагала їх художньо-агітаційного оформлення. Серед творів монументального живопису тих років виділялися розписи комсомольських клубів, виконані 3. Толкачовим. (більше…)