Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Сирець

Сирець

Історична місцевість в північній частині Києва у Шевченківському районі. Назву дістала від річки Сирець, яка починається біля станції метро "Святошин" і впадає в Дніпро за 2 км вище від Київської гавані. Археологічні матеріали з цієї місцевості датуються з IV тис. до н.е. Відомі тут і давньослов’янські поселення зарубинецької культури, що існували близько межі ер. Під сучасною назвою згадується в джерелах під 1381 як село, подароване київським князем Володимиром Ольгердовичем домініканському монастирю. З 1661 С. вважався передмістям Києва і підлягав юрисдикції магістрату. Вздовж р. Сирець швидко зростали хутори та споруджувалися ставки з млинами, яких у 1666 налічувалося 15. Прочитать остальную часть записи »

Володимиру князю пам’ятник

Володимиру  князю пам'ятник

Відкритий 1853 на честь великого князя київського Володимира Святославовича (Володимира Великого). Встановлено на нижній терасі Володимирської гірки. Автори — скульптори В.І. Демут-Малинонський і П.К. Клодт, архітектор O.K. Тон. Відлита з бронзи фігура князя (висота 4,5 м) в мантії і з великокнязівською шапкою в руках височить на 16-метровому бронзовому постаменті та квадратному стилобаті з чавунних плит. На постаменті барельєф "Хрещення Русі" та герб стародавнього Києва. В 1953-54 реставрований.

/>

Суворова вулиця

Суворова вулиця

Одна з головних вулиць Печерська. Простягається від Слави площі до Московської вулиці. З другої чверті XIX ст. відома під назвою вул. Еспланадної (від еспланади Печерської фортеці). В середині XIX ст. її південну частину вже забудовано переважно одно-, зрідка двоповерховими будинками з лавками і крамничками. Першою значною спорудою на ній стало приміщення п’ятої (Києво-Печерської) гімназії, споруджене 1885 на розі з тодішньою вул. Миколаївською (вулиця Січневого повстання, 1/18, тепер це приміщення, після його перебудови і розширення, займає Національний транспортний університет). Сучасну назву дістала 1900 на честь видатного російського полководця О.В. Суворова. Пам’ятником архітектури на ній є збудований у 1915-16 в стилі неоренесансу (архітектор В.М. Прочитать остальную часть записи »

Вступ

Вступ

У третій чверті XIX ст. культурне і громадське життя в Києві, як і раніше, розвивалося в органічній взаємодії. Значна частина творчої інтелігенції відігравала в громадсько-політичному житті міста, а значною мірою і всієї підросійської України провідну роль. Йдеться насамперед про групу яскравих особистостей, які в своїй більшості починали життєвий шлях на початку ліберальних перетворень Олександра II і в подальшому складали ядро київської Старої громади.

Український громадсько-культурний рух, що виразно активізувався в перші роки царювання Олександра II, на межі 50-60-х pp. виходив з ідейних па робок кирило-мофодіївців. Його центром став саме Київ, де його активістами були молоді люди, тоді як провідні кирило-мефодіївці після свого звільнення з’їхалися до столиці імперії, де згуртувалися і утворили так звану Петербурзьку Громаду. Прочитать остальную часть записи »

Вступ

Вступ

В грудні 1943 в Києві працювало вже близько сотні підприємств, а в травні 1945-400. Було відновлено роботу на трьох електростанціях міста, але електроенергії бракувало. В червні 1944 почав працювати перший трамвайний маршрут, а в січні наступного року відкрилася і перша лінія руху тролейбусів. У 1945 працювало 14 лікарень та поліклінік, у 1946 — 22 вищі навчальні заклади з 18,3 тис. студентів, 111 шкіл, з яких 82 — середні. Відновлено залізничні мости через Дніпро, роботу залізничного та річкового транспорту. Промислове виробництво в 1949 досягло довоєнного рівня, а в наступному році перевищило його на 36%. Між тим голод, що лютував в Україні в післявоєнні роки, давав про себе знати, в Києві діяла карткова система, а паралельно з нею — "чорний ринок". Прочитать остальную часть записи »