Київ - столиця незалежної України
  • 27.03.2018
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 27.03.2018
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Символісти О. Блок та А. Бєлий

Символісти  О. Блок та А. Бєлий

У жовтні 1907 у міському театрі на вечері "нового мистецтва" виступали символісти О. Блок та А. Бєлий, а в січні 1914 футуристичне мистецтво пропагандував В. Маяковський. На початку XX ст. у Києві вчилися і писали свої перші твори такі видатні, тоді ще молоді митці, як А. Ахматова і О. Вертинський, М. Булгаков і К. Паустовський, І. Бабель та польський письменник Я. Івашкевич. Піднесена, поліетнічна і багатомовна культурна атмосфера міста сприяла формуванню їх смаків та пробудженню непересічних талантів.

Розвиток літератури у Києві відбувався в органічному зв’язку з багатим театрально-музичним та мистецьким життям міста. Спочатку на сцені міста переважно грали драматичні російські та польські колективи. Прочитать остальную часть записи »

Варязька династія

Варязька  династія

Варязька династія Рюриковиче, першими представниками якої були язичники Олег (882-912) та Ігор, син Рюріка (912-945). міцно вкоренилася в східнослов’янському середовищі. На чолі численних дружин вони здійснювали походи Каспійським і Чорним морями. Протягом X ст. Русі,   розвинулася в могутню державу, що займала одне з провідних місць у тогочасній Європі. Ольга, вдова і спадкоємниця Ігоря, прийнявши хрещення за візантійським обрядом, підтримувала тісні контакти з Візантією і Німеччиною, а її сип Святослав розгромив різного степового суперника Русі в Східній Європі — Хазарський каганат і воював з Візантією.

За таких умов змінювався і вигляд Києва. На Замковій горі, де знаходилися резиденції Аскольда, Олега та Моря, вже було тісно. Прочитать остальную часть записи »

Михайлівський Золотоверхий монастир

Михайлівський  Золотоверхий монастир

(Вул. Трьохсвятительська, 6-8). Один з найвідоміших і найбільших київських монастирів. Містився в Граді Ізяслава — Святополка, поступово поширився на всю його територію, тепер верхня тераса Володимирської гірки. Назва походить від однойменного собору (1108- 1113). За деякими гіпотезами, М. 3. м. бере початок від Дмитріївського монастиря (бл. 1062), який змінив свою назву після монгольської навали за найбільше вцілілою церквою. В грамоті 1398 згадується ігумен М. 3. м. Стефан Переломило; від початку XVI ст. монастир регулярно зустрічається в документах. В 20-х pp. XVII ст, М, 3.- центр Київської православної митрополії, резиденція митрополита І. Борецького. Ігумен М. 3. м. і місцеблюститель митрополит Ф. Прочитать остальную часть записи »

Освітньо-культурне життя міста

Освітньо-культурне  життя міста

Потроху відновлювалося освітньо-культурне життя міста. Більшовики довели до кінця перервану навесні роботу з об’єднання і реорганізації на нових адміністративних та ідеологічних засадах навчальних закладів міста. Університет було розформовано. На базі його історико-філологічного та фізико-математичного факультетів, а також вищих жіночих курсів та учительського інституту створено Інститут народної освіти. Паралельно па базі медичного факультету університету і жіночого Медичного інституту організовано Київський медичний інститут. У жовтні 1920 на основі Комерційного інституту та доданого до нього юридичного факультету університету відкрився Інститут народного господарства. Відновили роботу Київський політехнічний інститут та заснований 1918 на базі музично-драматичної школи ім. Прочитать остальную часть записи »

Хмельницькому Богдану пам’ятник

Хмельницькому  Богдану пам'ятник

Відкритий 23 червня 1888 на Софійській пл. (тепер пл. Б. Хмельницького), де в грудні 1648 кияни зустрічали гетьмана Б. Хмельницького (бл. 1595-1657), який увійшов до Києва через Золоті ворота з козацькими військами після перемоги над польсько-шляхетськими військами. Дозвіл на спорудження пам’ятника царський уряд дав 1870. Будувався на добровільні пожертвування. Композиція первісного проекту пам’ятника (скульптор М.Й. Микешин) включала постать гетьмана на копі, барельєфи, що відтворювали бій під Збаражем, в’їзд переможців до Києва, Переяславську раду, а також скульптурні постаті українця, росіянина та білоруса. Проте через брак коштів 1879 у Петербурзі відлито тільки постать вершника. Прочитать остальную часть записи »