Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Рильський провулок

Рильський  провулок

З’єднує Софійську площу з Стрілецькою вулицею. Утворився в XVII-XVIII ст. під стіною Софійського монастиря, в сучасних межах — із середини XIX ст. Назву пов’язано з тим, що в цій місцевості невдовзі після Переяславської угоди 1654 квартирував Рильський полк московського стрілецького війська. До кінця XIX ст. провулок іменували також Троїцьким (і, навпаки, тогочасний Троїцький провулок — нинішню вул. Алли Тарасової називали Рильським); у 1939-44 мав назву Перекопський провулок. Непарний його бік входив до садиби Софійського собору, в 1898-1905 був забудований комплексом прибуткових житлових споруд (архітектор ОФ. Єрмаков). В одному з них (№ 5, нині надбудований) жив архітектор Й.Ю. Каракіс. Прочитать остальную часть записи »

Палац спорту

Палац  спорту

Міститься по вул. Еспланадній, 1, під схилом Черепанової гори. Зводився в 1958-60 (архітектори М.І. Гречина, О.І. Заваров, інженер В.І. Реп’ях), реконструйований 1980. Одна з наймасштабні-ших громадських споруд міста. Конструктивна основа чотириярусної будівлі — залізобетонний каркас; використано прозорі скляні зовнішні стіни, алюмінієві панелі, стеля залу — з алюмінієвих перфорованих плит із капроновими акустичними матами. П.с. оснащений кондиціонуванням, складною системою освітлення, сучасними табло й засобами зв’язку. Приміщення розраховано на проведення спортивних змагань більш ніж із ЗО дисциплін, у тому числі — на льодовому майданчику (утворюється наморожуванням льоду па залізобетонну плиту, яка є основою спортивної арени). Прочитать остальную часть записи »

Спорудження музейних комплексів

Спорудження  музейних комплексів

Паралельно з забудовою житлових масивів у місті продовжувалося спорудження окремих музейних комплексів, престижних будівель громадсько-культурного призначення та помпезних монументальних комплексів. Найзначнішим серед них став Палац "Україна" (1970), розрахований на проведення як офіційних з’їздів, засідань і конференцій, так і концертів та естрадних виступів, демонстрацію фільмів тощо. На 70-ті роки припадає спорудження велетенського за радянськими масштабами Міністерства торгівлі, будинків кіно (1974), художника (1977), політичної освіти (1973). З початку 70-х pp. напроти Виставки передових досягнеш, почали здійматися ноні університетські корпуси.

Паралельно розгорнулося потужне музейне1 будівництво. Прочитать остальную часть записи »

Європейська площа

Європейська  площа

Одна з центральних площ міста, від якої починається Хрещатик. Відома з початку XIX ст. під назвою Кінної, оскільки тут відбувалися кінні ярмарки. У 1801-1803 (за ін. даними — у 1806) на місці, де нині стоїть палац мистецтв"Український дім", за проектом АІ. Меленського збудовано міський театр. З того часу впродовж першої половини XIX ст. площа називалася Театральною. Паралельно А.І. Меленським здійснено заходи щодо покращення транспортного сполучення між окремими частинами міста, зокрема між його економічним центром — Подолом і Печерськом з його Фортецею та Києво-Печерською лаврою. З цією метою через верхню частину Хрещатика (сучасну Є. п.) було прокладено широку трасу від Поштової площі, яка відповідала напрямку нинішніх Володимирського узвозу, Грушевського вулиці і Січневого повстання вулиці. Інша траса (Хрещатик) вела від Є. Прочитать остальную часть записи »

Тенденція зростання наукових установ

Тенденція  зростання наукових установ

Тенденція зростання наукових установ різного, переважно фізико-технічного, профілю зберігалася і в 60-х pp., коли створено інститути геофізики, напівпровідників, надтвердих матеріалів, проблем міцності, теоретичної фізики, колоїдної хімії та хімії води, геохімії і фізики мінералів тощо. В наступні роки ці установи значно розширювалися і здебільшого отримували нові назви. Знаковою подією став пуск у Києві 12 лютого 1960 першого в Україні атомного реактора.

В 1959-65 під керівництвом М. Бажана здійснено 17-томне видання Української Радянської Енциклопедії. На базі створеної для цього 1958 Головної редакції невдовзі утворилося видавництво "Українська радянська енциклопедія" (УРЕ) (нині — видавництво "Українська енциклопедія"). Прочитать остальную часть записи »