Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Зростання території міста

Зростання  території міста

Першими з них стали Першотравневий Чоколівка, Відрадний та Нивки. Наприкінці 50-х pp. набув поширення цегляний п’ятиповерховий житловий будинок з малометражними квартирами, суміщеними санвузлами та висотою приміщень 2,5 м, з кухнею навіть менше 5 кв. м та без інших допоміжних приміщень. Такими будинками швидко вкрилися великі площі колишніх передмість. З початку 60-х pp. будинки такого типу почали вкривати і лівобережні райони міста — Стару і Нову Дарницю, Воскресенку тощо.

Зростання території міста та кількості його мешканців вимагало якісного оновлення транспортних засобів. З року в рік збільшувалася мережа трамвайних, тролейбусних та автобусних маршрутів, але їх потужностей не вистачало. Прочитать остальную часть записи »

Володимирська вулиця

Володимирська  вулиця

Одна з найстаріших центральних вулиць Києва, яка простягається від Андріївського узвозу та Десятинної вулиці до вул. Короленківської. За своїм історико-культурним потенціалом є найзначнішою в Києві. Вздовж неї містяться унікальні пам’ятки — історико-археологічний заповідник і садиби Національного музею історії України, споруди Національного заповідника "Софії Київської", Золоті ворота, будинки Національної опери України, Президії та Великого конференц-залу Національної академії наук України, Київський міський будинок вчителя, червоний корпус і ректорат Київського національного університету ім. Т. Шевченка, які поєднують архітектурні переваги з винятково багатою історією. На В. Прочитать остальную часть записи »

Передова частина суспільства

Передова  частина суспільства

Передова частина суспільства, чию енергію було пробуджено потужним імпульсом розвінчання "культу особи", прагнула йти вперед. Але М.С. Хрущов та його оточення злякалися цих, несподіваних для них сил, і намагалися приборкати їх. Це вело до неминучого конфлікту між хрущовським керівництвом та інтелігенцією, особливо її молодою частиною, представники якої незабаром отримали назву "шестидесятників".

Рух "шестидесятників" в Україні відбувався в двох площинах — загальносоюзній та національній. Значна частина київської інтелігенції, зокрема науково-технічної, кінця 50-60-х pp. жила тими ж прагненнями, цінностями й ідеалами, що й інтелігенція Москви та Пітера. Проте інтерес до національно-культурного коріння в місті в ті роки виразно зростав. Прочитать остальную часть записи »

Кирилівська стоянка

Кирилівська  стоянка

Найдавніше поселення на території сучасного Києва (вул. Кирилівська, 59-61). Виявлена київським археологом В.В. Хвойкою в 1893 у північно-західній частині міста. Досліджувалась ним у 1893-1903. Знаходилась на високому мисі борової тераси понад Дніпром розмірами 120 на 50 м. Складалася з двох культурних горизонтів — нижнього та верхнього. Нижній (на глибині бл. ЗО м) — довготривале поселення мадленського часу (пізній палеоліт) — 17-20тис. років до н.е.; розкопана площа становила бл. 10 тис. кв. м. Житла складалися з кісток мамонта. Виявлено кістки 67 мамонтів. Деякі бивні мали сліди обробки та орнаменту, в тому числі зображення птаха та болотної черепахи. Виявлено також кістки сибірського носорога і дикого коня, бл. 200 різноманітних кам’яних знарядь праці. Прочитать остальную часть записи »

Вивчення народного фольклору й національної мови

Вивчення  народного фольклору й національної мови

Особливу увагу українські гуманітарії приділяли вивченню народного фольклору й національної мови, яскравим прикладом чого є "Історичні пісні українського народу" В. Антоновича та М. Драгоманова. Питання української мови висвітлювали в своїх працях також такі вчені, як П. Житецький, К. Михальчук, А. Кримський, В. Науменко. Найтісніше з лінгвістикою пов’язано українське літературознавство. Наслідками цих студій стали такі узагальнюючі праці, як "Нариси з історії української літератури XVII-XVIII ст." М. Петрова, "Історія українського С. Єфремова, а пізніше шеститомна "Історія української літератури" М.С. Грушевського.

У Києві працювали такі видатні економісти й суспільствознавці, як М. Прочитать остальную часть записи »