Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2019
    Київська Русь

    Київська Русь — державне утворення слов’ян, яке існувало з IX до XIII століття на території, що охоплювала в часи найбільшої могутності територію від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, і від верхів’їв...
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Кий, Щек, Хорив та сестра їх Либідь (приблизно 5 ст. н.е)

    Згідно «Повісті временних літ» Нестора Літописця, Кий, Щек та Хорив були головами полянських родів. Троє братів побудували місто і нарекли його на честь старшого брата. [Читать далее]
    [Читать далее]

  • 02.01.2019
    Київ, столиця України

    Київ — столиця України, головний політичний, соціально-економічний, транспортний та науковий центр країни. Є окремою адміністративно-територіальною одиницею, не входить до складу Київської області. В Києві знаходяться...
    [Читать далее]

Последние публикации

Аннозачатіївська церква на Дальніх печерах

Аннозачатіївська  церква на Дальніх печерах

Пам’ятка архітектури XVII-XIX ст. В 1679 мешканець Печерського містечка О.О. Новицький спорудив своїм коштом церкву Зачаття св. Анни на Дальніх печерах. Це була тридільна мурована споруда, завершена трьома банями і оточена дерев’яним опасанням. Церкву зведено на місці, яке постійно страждало від зсувів ґрунту. Близько 1763 муровані бані та склепіння довелося розібрати і замінити дерев’яним дахом з однією банею, а стіни укріпити контрфорсами. Тоді ж прокопано нині існуючий вхід з церкви до печер. У 1796 ґонтову покрівлю замінили на залізну, а баню позолотили.

Через небезпечні тріщини в муруванні в 1808- 1809, довелося капітально перебудувати храм. Майстри В. Сєріков та П. Кукунін, укріпивши дерев’яний дах церкви на стовпах, повністю розібрали старі стіни до фундаменту та звели нові. Прочитать остальную часть записи »

Бесарабська площа

Бесарабська  площа

Одна з центральних площ міста, якою завершується Хрещатик. Виникла на початку XIX ст. як торговельний майдан поблизу міської застави, куди Васильківським шляхом приїздили торгівці з півдня України та Бесарабії (Молдови). Певний час називалася Університетською, оскільки до побудови червоного корпусу університету останній розміщався на Печерську. Тут проходила вулиця, яка зв’язувала різні райони Печорська з університетом та Новою забудовою, — Кругло університетська. В 1869 площа отримала ім’я Богдана Хмельницького, саме на ній спочатку планували спорудити йому пам’ятник. З 1881 носить сучасну назву. Тут знаходився фонтан "Моряк". На площі і вздовж Басейної вулиці аж до сучасного Палацу спорту розміщався один з найбільших у Києві ринків. Прочитать остальную часть записи »

Берестове

Берестове

Історична місцевість північніше мурів Києво-Печерської лаври, де знаходилась позаміська резиденція великих князів київських у с. Берестовому. Відоме з 80-х pp. X ст. За літописом, тут знаходився палац Володимира Святославича, в якому ще в язичницькі часи він тримав 200 наложниці», в ньому і помер 1015. Палац прикрашали дві відомі монументальні різьблені плити з рожевого овруцького ши(|)еру з зображенням Кібели — матері богів, і Геракла, який роздирає пащу лева. Б. було улюбленим місцем князів Ярослава Мудрого, Святослава і Всеволода Ярославичів, Володимира Мономаха, Юрія Долгорукого та ін. За часів Ярослава Мудрого (згадується 1051) тут — стояла дерев’яна церква Святих апостолів, пресвітером якої був майбутній митрополит Іларіон. Прочитать остальную часть записи »

Дніпровський узвіз

Дніпровський  узвіз

Проходить від Слави площі до Набережного шосе. Прокладений 1848 на місці старого Спаського узвозу. На початку XIX ст. називався Панкратьєвським, на честь київського генерал-губернатора П. Панкратьева (1902-10); з 50-х pp. XIX ст.- Миколаївським, з 1928 — узвозом Є. Бош, з 1940 — сучасна назва. На Д. у. встановлено пам’ятник св. Андрію Первозванному та актору і режисеру Л.Ф. Бикову.

/>

Український військовий з’їзд

Український  військовий з'їзд

Це підтримали І Український військовий з’їзд, який проходив у Києві 5-8 травня, та І Всеукраїнський з’їзд селян, що відкрився в Києві 28 травня. Невдовзі розпочалися переговори з Тимчасовим урядом про визнання української автономії та влади Центральної Ради над губерніями, населеними переважно українцями. Проте З червня Тимчасовий уряд відхилив вимога Центральної Ради. Наступного дня в Києві відкрився II Всеукраїнський військовий з’їзд, який повністю підтримав позицію Центральної Ради, а їй самій запропонував самостійно перейти до встановлення автономії. Натхненна такою підтримкою Центральна Рада 10 червня на Софіївському майдані проголосила свій І Універсал, де декларувався автономний статус України. Прочитать остальную часть записи »