Київ - столиця незалежної України
  • 16.08.2019
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 16.08.2019
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 16.08.2019
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Орлика Пилипа вулиця

Орлика  Пилипа вулиця

Знаходиться в історичних районах Липки та Клов і простягається від Шовковичної вулиці до тупика над Кловським узвозом, Відома тим, що на ній розташовано Кловський палац (№ 8), в якому в 1981-2003 містився Музей історії міста Києва, а поблизу (між нею та вулицею Шовковичною і Богомольця) знаходився Кловський монастир (не зберігся). У палаці в 1811-57 містилася Перша чоловіча гімназія, тому в першій половині XIX ст. вулиця мала назву Гімназичної, замінену в 40-х pp. па Виноградну, оскільки пролягала вздовж виноградників. У 1869 була перейменована на Слизаветинську, 1938 — на Чекістів (у перші роки радянської влади туг містилася Надзвичайна комісія). Крім Кловського палацу, привертають увагу двоповерховий особняк (№ 3), збудований 1911, який до 1995 був одним з корпусів Міністерства закордонних справ України (тепер в ньому міститься Київський регіональний центр Академії правових наук України), та чотириповерховий житловий будинок XIX — початку XX ст. (№ 4). Прочитать остальную часть записи »

Мала Житомирська вулиця

Мала  Житомирська вулиця

Проходить від Незалежності майдану до Володимирського проїзду між Софійською площею та Михайлівською площею. Є частиною старовинного міського Житомирського шляху, що включав також Велику Житомирську вулицю та Артема вулицю. До спорудження комплексу "Присутственних місць" (1857) вони складали суцільну магістраль, після чого М. Ж. в. відокремилася й отримала сучасну назву (у 1963-90 носила ім’я більшовицького діяча П.П. Постишева).

Значною мірою зберігла забудову другої половини XIX — початку XX ст., яка репрезентує різноманітні архітектурні напрямки — від класицизму до модерну, а також нагадує про видатних історичних осіб. У садибі № 14 можна бачити одноповерховий з підвалом пізньокласичний особняк (1858), пізніше поряд з ним споруджено чотириповерховий прибутковий флігель (архітектор М.О. Прочитать остальную часть записи »

Банкова вулиця

Банкова  вулиця

Знаходиться в історичній місцевості Липки, між вулицями Інститутською та Лютеранською. Прокладена у 70-х pp. XIX ст, вздовж північного краю Печерського плато, дістала назву від того, що починалася від Київської контори Державного банку (тепер будинок № 9-а по вул. Інститутській). До революції 1917 деякий час називалася Царедарською і Треповською, на честь київського генерал-губернатора Ф.Ф. Трепова, 1919 перейменована на Комуністичну, 1938 названа на честь відомого радянського партійного і державного діяча С Орджонікідзе. В дореволюційні роки тут починав свій життєвий шлях видатний філософ М.О. Бердяев (садиба не збереглася) та з перших років XIX сі-, мешкав київський архітектор В.В. Прочитать остальную часть записи »

Видубицьке озеро

Видубицьке  озеро

Водоймище на правому березі Дніпра, в трикутнику між Наддніпрянським шосе, Набережно-Печерською дорогою та залізничною колією, в безпосередній близькості від Видубицького монастиря. Площа водного дзеркала — близько 10 та. Озеро має штучне походження: утворилося шляхом обгородження двома дамбами частини протоки між берегом Дніпра й безіменним піщаним острівцем. Це сталося в 1867-69 під час будівництва залізничного мосту через Дніпро за проектом інженера А.Є. Струве (одна з дамб являє, собою насип залізниці). До 60-х pp. XX ст. озеро було місцем лозоплетіння та рибальства. У 1966-67 інститут "УКРДІПРОРІЧТРАНС" склав проект воді юмоторної пристані на В. о. На акваторії озера міститься ремонтно-відстійний пункт. Прочитать остальную часть записи »

Будинок друкарні

Будинок  друкарні

(Вул. Січневого повстання, 21). Спочатку споруда була дерев’яною. Сучасний будинок муровано бл. 1701 одноповерховим. Після пожежі 1718 його невдовзі відновили. У 1772-73 надбудували другий дерев’яний поверх. У XVIII ст. над сучасним першим поверхом мав подвійний заломчатий дах та три барокові фронтони, які надбудував С.Д. Ковнір. У 1851-56 надбудовано другий поверх. Будівля стоїть на узгір’ї і для зміцнення стін з південного боку 1793 за проектом Карла де Шардона прибудовано потужні оригінальні аркбутани. Тут знаходилась знаменита Лаврська друкарня, започаткована ще 1615,- перша в Києві. Першим її виданням був "Часослов" (1617) — підручник для навчання грамоти. Серед інших видань — "Лексікоіп славеноросскій" Памви Берипди (1627) та "Синопсис" (1674) Інокентія Гізеля. її продукція відігравала значну роль у піднесенні мистецтва книги та гравюри як в Україні, гак і всій Східній Європі. Прочитать остальную часть записи »