Київ - столиця незалежної України
  • 13.03.2019
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Пам’ятник магдебурзькому праву

Пам'ятник  магдебурзькому праву

Найстарший пам’ятник Києва. Знаходиться в глибині балки під горою, де стоїть будинок Національної філармонії, неподалік Дніпровської набережної, на нижній площадці сходів, що з’єднують набережну та верхню частину Володимирського узвозу. Пам’ятник поставлено 1802 на честь повернення місту магдебурзькою права, ліквідованого Катериною II. Проте монумент було названо пам’ятником на честь Хрещення, тому його ще називали "Пам’ятник Хрещення" або "Нижній пам’ятник Володимиру" (за легендами, на цьому місці хрестили сина князя). З давніх часів тут знаходилось джерело, пізніше криниця з дерев’яною капличкою над нею, яка належала церкві Різдва Христового на Поштовій площі.

Пам’ятник споруджено за проектом А.І. Прочитать остальную часть записи »

Рильський провулок

Рильський  провулок

З’єднує Софійську площу з Стрілецькою вулицею. Утворився в XVII-XVIII ст. під стіною Софійського монастиря, в сучасних межах — із середини XIX ст. Назву пов’язано з тим, що в цій місцевості невдовзі після Переяславської угоди 1654 квартирував Рильський полк московського стрілецького війська. До кінця XIX ст. провулок іменували також Троїцьким (і, навпаки, тогочасний Троїцький провулок — нинішню вул. Алли Тарасової називали Рильським); у 1939-44 мав назву Перекопський провулок. Непарний його бік входив до садиби Софійського собору, в 1898-1905 був забудований комплексом прибуткових житлових споруд (архітектор ОФ. Єрмаков). В одному з них (№ 5, нині надбудований) жив архітектор Й.Ю. Каракіс. Прочитать остальную часть записи »

Палац спорту

Палац  спорту

Міститься по вул. Еспланадній, 1, під схилом Черепанової гори. Зводився в 1958-60 (архітектори М.І. Гречина, О.І. Заваров, інженер В.І. Реп’ях), реконструйований 1980. Одна з наймасштабні-ших громадських споруд міста. Конструктивна основа чотириярусної будівлі — залізобетонний каркас; використано прозорі скляні зовнішні стіни, алюмінієві панелі, стеля залу — з алюмінієвих перфорованих плит із капроновими акустичними матами. П.с. оснащений кондиціонуванням, складною системою освітлення, сучасними табло й засобами зв’язку. Приміщення розраховано на проведення спортивних змагань більш ніж із ЗО дисциплін, у тому числі — на льодовому майданчику (утворюється наморожуванням льоду па залізобетонну плиту, яка є основою спортивної арени). Прочитать остальную часть записи »

Спорудження музейних комплексів

Спорудження  музейних комплексів

Паралельно з забудовою житлових масивів у місті продовжувалося спорудження окремих музейних комплексів, престижних будівель громадсько-культурного призначення та помпезних монументальних комплексів. Найзначнішим серед них став Палац "Україна" (1970), розрахований на проведення як офіційних з’їздів, засідань і конференцій, так і концертів та естрадних виступів, демонстрацію фільмів тощо. На 70-ті роки припадає спорудження велетенського за радянськими масштабами Міністерства торгівлі, будинків кіно (1974), художника (1977), політичної освіти (1973). З початку 70-х pp. напроти Виставки передових досягнеш, почали здійматися ноні університетські корпуси.

Паралельно розгорнулося потужне музейне1 будівництво. Прочитать остальную часть записи »

Європейська площа

Європейська  площа

Одна з центральних площ міста, від якої починається Хрещатик. Відома з початку XIX ст. під назвою Кінної, оскільки тут відбувалися кінні ярмарки. У 1801-1803 (за ін. даними — у 1806) на місці, де нині стоїть палац мистецтв"Український дім", за проектом АІ. Меленського збудовано міський театр. З того часу впродовж першої половини XIX ст. площа називалася Театральною. Паралельно А.І. Меленським здійснено заходи щодо покращення транспортного сполучення між окремими частинами міста, зокрема між його економічним центром — Подолом і Печерськом з його Фортецею та Києво-Печерською лаврою. З цією метою через верхню частину Хрещатика (сучасну Є. п.) було прокладено широку трасу від Поштової площі, яка відповідала напрямку нинішніх Володимирського узвозу, Грушевського вулиці і Січневого повстання вулиці. Інша траса (Хрещатик) вела від Є. Прочитать остальную часть записи »