Київ - столиця незалежної України
  • 03.08.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Часи правління Святополка Ізяславича

Часи  правління Святополка Ізяславича

Завдяки узгодженим діям князів на чолі з київським володарем Святополком Ізяславичем (1093- 1113) та натхненником і організатором боротьби Володимиром Мономахом, на той час князем Переяслава, було здійснено кілька переможних походів. Кочівників було розбито й відкинуто далеко в степ.

Часи правління Святополка Ізяславича уславлено спорудженням у 1108-13 на його замовлення величного Михайлівського Золотоверхого собору на Михайлівській горі, неподалік від меншого за розмірами Димитрівського собору, збудованого його батьком Ізяславом Ярославичем. На цей час Михайлівська гора вже була добре укріпленою і становила окремий град Ізяслава — Святополка. Тоді ж, у 1108 зведено надбрамну Троїцьку церкву Києво-Печерського монастиря. Прочитать остальную часть записи »

Слави площа

Слави  площа

Одна з головних історичних площ Києва, що утворилася в історичній місцевості Угорське, поблизу якого за часів Київської Русі знаходилося село Берестове — княжа заміська резиденція з храмом Спаса на Берестові. С. п. перетинає Січневого повстання вулиця, до неї підходять Суворова вулиця та вул. А. Іванова, від неї починається Дніпровський узвіз, який через урочище Аскольдова могила, огинаючи Вічної Слави парк, пов’язує її з Набережним шосе. За літописним переказом, назва Угорське походить від того, що в кінці IX ст. тут стали табором утри (угорці) під час свого просування з Приуральських степів до Центральної Європи. Літопис вміщує розповідь про це в статті 898, але реально це мало б відбутися близько 894. Прочитать остальную часть записи »

Вступ

Вступ

Культурний розвиток Києва кінця XVII ст.- початку XVIII ст. пов’язаний з ім’ям гетьмана І. Мазепи. Попри те, що його офіційна резиденція знаходилася на сході України, в Батурині, Київ впродовж всіх років його гетьманування інтенсивно зростав як церковний і освітній центр України, виступав її духовно-культурною столицею. I. Мазепа значно більше, ніж попередні гетьмани, опікувався с правами Киева. Головним об’єктом його турбот був Киево-Могилянський колегіум, утверджений при його активній участі як академія.

Влітку 1691 за дорученням Київського митрополита В. Ясинського та гетьмана і. Мазепи від Києво-Могилянського колегіуму до Москви послано її префекта С. Озерського з трьома професорами і трьома студентами з "чолобитною" до молодих царів Івана та Петра, в якій містилося прохання затвердити цю освітню установу як академію. Прочитать остальную часть записи »

Хрестовоздвиженська церква на Гончарах та Кожум’яках

Хрестовоздвиженська  церква на Гончарах та Кожум'яках

(вул. Воздвиженська, 1а). Збудована дерев’яною на кам’яному фундаменті в Кожум’яцькій слободі в 1746-48 спільним коштом міщан Артема Кожум’яки, Андрія Боклажки, Никифора Коваленка та ін, парафіян. До цього мешканці слободи не мали власного храму і були приписані до парафіяльної церкви св. Василія Великого на Подолі (на місці сучасного Житнього ринку). Знищена пожежею 1811, тоді ж почала відбудовуватися. У нижньому поверсі розмістився храм архістратига Михаїла. У 1822 митрополит Євгеній благословив спорудження верхнього поверху з головним Хрестовоздвиженським престолом за проектом А.І. Меленського у стилі класицизму. Будівництво розпочалося 1823, але через брак коштів зупинилося і відновилося тільки в 1838, коли парафіяни накопичили необхідні гроші й матеріали, В 1841 відбулося освячення головного престолу. Прочитать остальную часть записи »

Будівництво кам’яних споруд на Подолі

Будівництво  кам'яних споруд на Подолі

Другу і третю чверті XVIII ст. позначено широким будівництвом кам’яних споруд на Подолі, який сильно постраждав від пожежі 1718. За ініціативою та на кошти Р. Заборовського Й. Шеделем капітально перебудовано Академічний корпус. У 1735 він перетворився на чудову споруду з арками і галереями внизу та ложею і баштою зверху. На 1737 відбудовано кам’яну ратушу — приміщення міського магістрату. В 1732 коштом козацького єсаула П. Гудими капітально оновлено в стилі українського бароко церкву Воскресіння, а 1755 на його ж кошти збудовано дзвіницю та приділ Іоанна Богослова при Іллінській церкві. В 1770 оновлено постраждалий від пожежі храм Успіння Богородиці (Пирогощі). Варто зазначити і спорудження в бароковому стилі 1738 на Подолі, на Контрактовій площі, церкви св. Прочитать остальную часть записи »