Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2020
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 02.01.2020
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 02.01.2020
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Воскресенська церква на Печерську

Воскресенська  церква на Печерську

(Вул. Січневого повстання, 27) — парафіяльний храм, розміщений на колишній торговій площі Печорського містечка XVI-XVIII ст., навпроти церкви св. Феодосія. Заснований не пізніше кінця XVI ст. Належав Києво-Печерській лаврі. Первісно був дерев’яним. Зображений на плані А. Кальнофойського 1638. На південний захід від церкви стояла невелика двоярусна дзвіниця, завершена наметом. У другій половині XVII ст. на місці попередньої споруджено нову, дерев’яну церкву, зображена на плані підполковника І. Ушакова 1695. Вона мала високу восьмикутну наву, другий ярус якої являв собою дзвіницю. З заходу та сходу до нави прибудовано невеликі прямокутні вівтар та бабинець. Верх бані, виконаний з ґонту, мав типові барокові обриси. Прочитать остальную часть записи »

Доля Києва

Доля  Києва

На початку 1664 Ян II Казимір вже стояв під Глуховом на самому московському кордоні, але був змушений у важких зимових умовах зняти облогу. Між тим, користуючись відсутністю основних королівських сил, при активній підтримці з боку московського гарнізону Києва, навколо міста, а потім і по всьому Правобережжю розгорнулося потужне антипольське повстання. Поляки вдавалися до жорстоких каральних дій, які тільки розпалювали ненависть народу до них, що було на користь московським воєводам. Вони виставляли царя захисником православного народу і з Києва підтримували повсталих зброєю та боєприпасами.

На кінець 1665 і Польща, і Московська держава були виснажені багаторічною війною. 30 січня 1667 в селі Андрусово поблизу Смоленська укладено перемир’я на 13,5 роки. Прочитать остальную часть записи »

Київський міський будинок учителя

Київський  міський будинок учителя

(Вул. Володимирська, 57). Споруджений 1912 за проектом архітектора П.Ф. Альошина для Педагогічного музею. Тут організувалась і провела у квітні та серпні 1917 свої з’їзди Всеукраїнська спілка вчителів, в ньому проходили засідання Української Центральної Ради. Протягом наступних кількох десятиліть В будинку містився Музей революції та історії партії, потім — Музей В.І. Леніна, з 1982 — міський Будинок учителя.

Нині тут працюють народні університети, професійні клуби, лекторії, об’єднання за інтересами, проводяться тематичні вечори, науково-практичні конференції, презентації, диспути, круглі столи тощо. Відвідувачі Будинку вчителя мають змогу спілкуватися з відомими педагогами, провідними фахівцями з різних галузей знань. Прочитать остальную часть записи »

Незалежності майдан

Незалежності  майдан

Центральна площа Києва, яка перетинається Хрещатиком. В північній частині до неї підходять вулиці Костьольна, Михайлівська, Мала Житомирська, Софійська, Бориса Грінченка та провулок Тараса Шевченка, з півдня — вулиці Інститутська та архітектора Городецького. В давні часи це було болотяне місце, куди стікалися струмки з пагорбів Старокиївського плато та Михайлівської гори і звідки витікала річечка Хрещатик, яка, протікаючи Хрещатим яром, впадала у р. Либідь. Воно, як і весь яр, у X ст. називалося Перевісищем. За часів Ярослава Мудрого було завершено спорудження системи оборонних валів, стін і ровів навколо Верхнього Києва (див. град Ярослава). Одна з її найвідповідальніших ділянок проходила від Золотих воріт над крутим схилом Хрещатого яру, трохи нижче пул. Прочитать остальную часть записи »

Вступ

Вступ

Нова сторінка в історії Києва, як і всієї України, почалася навесні 1618, коли під проводом Богдана Хмельницького на боротьбу з шляхетсько-католицькими утисками піднялася Запорозька Січ, а потім і решта українського козацтва, до лав якого приєднувалися селяни і па боці якого виступило також православне міщанство і духовенство. Влітку 1648 повстання охопило всю Наддніпрянську Україну, поширюючись на Поділля та Волинь. Католицько-уніатська верхівка Києва в паніці залишала місто. Втік з нього і київський воєвода Я. Тніпкевич з адміністрацією та жовнірами.

Б. Хмельницький не мав часу на початковому етані повстання побувати у Кисні, але його провідну роль в Україні добре усвідомлював і, як про те писав у травні 1648 А. Прочитать остальную часть записи »