Київ - столиця незалежної України
  • 03.05.2020
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.05.2020
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.05.2020
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Троїцька надбрамна церква

Троїцька  надбрамна церква

Церква св. Трійці, унікальна споруда початку XII ст., зведена над Святою брамою Печорського монастиря (вул. Січневого повстання, 21). Визначною художньою пам’яткою є її ансамбль настінного живопису XVIII ст. Єдина з надбрамних церков домонгольського часу, що збереглася у неперебудованому вигляді. В давньоруських джерелах не згадується. За "Тератургімою" Афанасія Кальнофойського, споруджена коштом Святослава Давидовича з роду чернігівських князів, який постригся у ченці монастиря 17 лютого 1107 під іменем Миколи Святоші. Час побудови мурованої споруди на місці дерев’яних монастирських воріт — бл. 1108. За А. Кальнофойським, Троїцька церква була цілком подібна до церкви Благовіщення на Золотих воротах. Прочитать остальную часть записи »

Печери київські

Печери  київські

(Підземний Київ) — підземні антропогенні комплекси та окремі печери, які існують на всій території давнього міста та його околиць, від Кирилівської церкви на півночі до Церковщини (Гнилецькі печери) на півдні. Печерні комплекси переважно викопано на схилах гір та ярів дерев’яними лопатами в товщі лесового грунту. В Києві відомо понад 250 печер різного часу, розміру та призначення. Перші згадки про них зустрічаються в давньоруському літописі (печерка Іларіона), Київському патерику (Варязька печера). Про них згадують численні середньовічні автори (О. Гваньїні, С. Сарніцій, Е. Лясота, А. Кальнофойський Г. Боплан, П. Алепський). Відома спеціальна праця І. Гербінія латинською- мовою "Київ підземний" (1674). Прочитать остальную часть записи »

Музей мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків

Музей  мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків

(Вул. Терещенківська, 15-17). Міститься в невеликому особняку, який своєю архітектурою нагадує венеціанське палаццо XVI ст. На фасаді, між вікнами другого поверху — рельєфне зображення герба давнього укр. роду Ханенків. Будинок належав останньому з нащадків цієї родини Б.І. Ханенку та його дружині Варварі Николівні. В ньому 1919 за Декретом радянської влади відкрито Київський музей західного та східного мистецтва, якому нині повернуто ту назву, яку заповідали фундатори музею Богдан та Варвара Ханен-ки. Завдяки багаторічній збиральницькій діяльності Ханенків колекція київського музею є найбільшою збіркою зарубіжного мистецтва в Україні.

Будинок зведено в 1887-88 (петербурзький архітектор Р.Ф. Прочитать остальную часть записи »

Київський театр оперети

Київський  театр оперети

(Вул. Велика Васильківська, 53/3). Створений 1934, до 1967 називався Київський театр музичної комедії. Міститься в будинку колишнього Троїцього народного дому, спорудженого в 1900-1902 за проектом архітектора Г.М. Антоновською на коліти Товариства грамотності та пожертви громадян міста. В Троїцькому народному домі було розміщено бібліотеку, вечірню школу, книжкову крамницю, працювали різноманітні гуртки, для проведення вистав і публічних лекцій, облаштоваио глядацьку залу на 1000 місць. Тут виступали різні творчі колективи — гастролюючі трупи, приватні антрепризи, а також корифеї українського театру М. Заньковецька, М. Садовський, П. Саксаганський, про що свідчить меморіальна дошка на фасаді будинку. Прочитать остальную часть записи »

Дмитрівський собор

Дмитрівський  собор

Споруджений за часів князювання сина Ярослава Мудрого Ізяслава бл. 1062. Названий на честь його небесного патрона — Дмитра Солунського. Знаходився південніше Михайлівського Золотоверхого собору, поблизу Дмитрівського яру, що спускався до Хрещатицької долини (садиба будинків по вул. Трьохсвятительській, 4 і 4-а). Щодо собору і монастиря в науці тривають дискусії. Відомо, що в Дмитріївському монастирі син Ізяслава Ярополк почав будувати муровану церкву св. Петра, де і був сам похований 1087. За літописом, у 1128 печерські ченці захопили церкву св. Дмитра та "неправедно" перейменували її на св. Петра. Не виключено, що обидві літописні згадки відносяться до одного храму. М.К. Картер вважав, що Д. Прочитать остальную часть записи »