Київ - столиця незалежної України
  • 13.03.2019
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Спорудження музейних комплексів

Спорудження  музейних комплексів

Паралельно з забудовою житлових масивів у місті продовжувалося спорудження окремих музейних комплексів, престижних будівель громадсько-культурного призначення та помпезних монументальних комплексів. Найзначнішим серед них став Палац "Україна" (1970), розрахований на проведення як офіційних з’їздів, засідань і конференцій, так і концертів та естрадних виступів, демонстрацію фільмів тощо. На 70-ті роки припадає спорудження велетенського за радянськими масштабами Міністерства торгівлі, будинків кіно (1974), художника (1977), політичної освіти (1973). З початку 70-х pp. напроти Виставки передових досягнеш, почали здійматися ноні університетські корпуси.

Паралельно розгорнулося потужне музейне1 будівництво. Прочитать остальную часть записи »

Європейська площа

Європейська  площа

Одна з центральних площ міста, від якої починається Хрещатик. Відома з початку XIX ст. під назвою Кінної, оскільки тут відбувалися кінні ярмарки. У 1801-1803 (за ін. даними — у 1806) на місці, де нині стоїть палац мистецтв"Український дім", за проектом АІ. Меленського збудовано міський театр. З того часу впродовж першої половини XIX ст. площа називалася Театральною. Паралельно А.І. Меленським здійснено заходи щодо покращення транспортного сполучення між окремими частинами міста, зокрема між його економічним центром — Подолом і Печерськом з його Фортецею та Києво-Печерською лаврою. З цією метою через верхню частину Хрещатика (сучасну Є. п.) було прокладено широку трасу від Поштової площі, яка відповідала напрямку нинішніх Володимирського узвозу, Грушевського вулиці і Січневого повстання вулиці. Інша траса (Хрещатик) вела від Є. Прочитать остальную часть записи »

Тенденція зростання наукових установ

Тенденція  зростання наукових установ

Тенденція зростання наукових установ різного, переважно фізико-технічного, профілю зберігалася і в 60-х pp., коли створено інститути геофізики, напівпровідників, надтвердих матеріалів, проблем міцності, теоретичної фізики, колоїдної хімії та хімії води, геохімії і фізики мінералів тощо. В наступні роки ці установи значно розширювалися і здебільшого отримували нові назви. Знаковою подією став пуск у Києві 12 лютого 1960 першого в Україні атомного реактора.

В 1959-65 під керівництвом М. Бажана здійснено 17-томне видання Української Радянської Енциклопедії. На базі створеної для цього 1958 Головної редакції невдовзі утворилося видавництво "Українська радянська енциклопедія" (УРЕ) (нині — видавництво "Українська енциклопедія"). Прочитать остальную часть записи »

Зростання території міста

Зростання  території міста

Першими з них стали Першотравневий Чоколівка, Відрадний та Нивки. Наприкінці 50-х pp. набув поширення цегляний п’ятиповерховий житловий будинок з малометражними квартирами, суміщеними санвузлами та висотою приміщень 2,5 м, з кухнею навіть менше 5 кв. м та без інших допоміжних приміщень. Такими будинками швидко вкрилися великі площі колишніх передмість. З початку 60-х pp. будинки такого типу почали вкривати і лівобережні райони міста — Стару і Нову Дарницю, Воскресенку тощо.

Зростання території міста та кількості його мешканців вимагало якісного оновлення транспортних засобів. З року в рік збільшувалася мережа трамвайних, тролейбусних та автобусних маршрутів, але їх потужностей не вистачало. Прочитать остальную часть записи »

Володимирська вулиця

Володимирська  вулиця

Одна з найстаріших центральних вулиць Києва, яка простягається від Андріївського узвозу та Десятинної вулиці до вул. Короленківської. За своїм історико-культурним потенціалом є найзначнішою в Києві. Вздовж неї містяться унікальні пам’ятки — історико-археологічний заповідник і садиби Національного музею історії України, споруди Національного заповідника "Софії Київської", Золоті ворота, будинки Національної опери України, Президії та Великого конференц-залу Національної академії наук України, Київський міський будинок вчителя, червоний корпус і ректорат Київського національного університету ім. Т. Шевченка, які поєднують архітектурні переваги з винятково багатою історією. На В. Прочитать остальную часть записи »