Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2020
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 02.01.2020
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 02.01.2020
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Незалежності монумент

Незалежності  монумент

Встановлений 2001 на честь 10-річчя незалежності України в амфітеатрі схилу гори на непарному боці Хрещатика навпроти Незалежності майдану. Керівник авторської групи — В. Кущ. В основі монументу — масивна чотириаркова каплиця-ротонда в стилі українського бароко. Арки прикрашено парними колонами, які унінчено позолоченими капітелями корінфського ордеру. З купола ротонди виростає канелюрована колона заввишки 50 м. На ній — постать дівчини у національному українському вбранні (висота 12м), яка в піднятих руках тримає калинову гілку (скульптор В. Кущ). Монумент є одним з символів нового Києва та незалежної України. Поруч з ним містяться дві бронзові скульптурні групи: літописні засновники Києва — Кий з брагами (скульптор В. Прочитать остальную часть записи »

Орлика Пилипа вулиця

Орлика  Пилипа вулиця

Знаходиться в історичних районах Липки та Клов і простягається від Шовковичної вулиці до тупика над Кловським узвозом, Відома тим, що на ній розташовано Кловський палац (№ 8), в якому в 1981-2003 містився Музей історії міста Києва, а поблизу (між нею та вулицею Шовковичною і Богомольця) знаходився Кловський монастир (не зберігся). У палаці в 1811-57 містилася Перша чоловіча гімназія, тому в першій половині XIX ст. вулиця мала назву Гімназичної, замінену в 40-х pp. па Виноградну, оскільки пролягала вздовж виноградників. У 1869 була перейменована на Слизаветинську, 1938 — на Чекістів (у перші роки радянської влади туг містилася Надзвичайна комісія). Крім Кловського палацу, привертають увагу двоповерховий особняк (№ 3), збудований 1911, який до 1995 був одним з корпусів Міністерства закордонних справ України (тепер в ньому міститься Київський регіональний центр Академії правових наук України), та чотириповерховий житловий будинок XIX — початку XX ст. (№ 4). Прочитать остальную часть записи »

Мала Житомирська вулиця

Мала  Житомирська вулиця

Проходить від Незалежності майдану до Володимирського проїзду між Софійською площею та Михайлівською площею. Є частиною старовинного міського Житомирського шляху, що включав також Велику Житомирську вулицю та Артема вулицю. До спорудження комплексу "Присутственних місць" (1857) вони складали суцільну магістраль, після чого М. Ж. в. відокремилася й отримала сучасну назву (у 1963-90 носила ім’я більшовицького діяча П.П. Постишева).

Значною мірою зберігла забудову другої половини XIX — початку XX ст., яка репрезентує різноманітні архітектурні напрямки — від класицизму до модерну, а також нагадує про видатних історичних осіб. У садибі № 14 можна бачити одноповерховий з підвалом пізньокласичний особняк (1858), пізніше поряд з ним споруджено чотириповерховий прибутковий флігель (архітектор М.О. Прочитать остальную часть записи »

Банкова вулиця

Банкова  вулиця

Знаходиться в історичній місцевості Липки, між вулицями Інститутською та Лютеранською. Прокладена у 70-х pp. XIX ст, вздовж північного краю Печерського плато, дістала назву від того, що починалася від Київської контори Державного банку (тепер будинок № 9-а по вул. Інститутській). До революції 1917 деякий час називалася Царедарською і Треповською, на честь київського генерал-губернатора Ф.Ф. Трепова, 1919 перейменована на Комуністичну, 1938 названа на честь відомого радянського партійного і державного діяча С Орджонікідзе. В дореволюційні роки тут починав свій життєвий шлях видатний філософ М.О. Бердяев (садиба не збереглася) та з перших років XIX сі-, мешкав київський архітектор В.В. Прочитать остальную часть записи »

Видубицьке озеро

Видубицьке  озеро

Водоймище на правому березі Дніпра, в трикутнику між Наддніпрянським шосе, Набережно-Печерською дорогою та залізничною колією, в безпосередній близькості від Видубицького монастиря. Площа водного дзеркала — близько 10 та. Озеро має штучне походження: утворилося шляхом обгородження двома дамбами частини протоки між берегом Дніпра й безіменним піщаним острівцем. Це сталося в 1867-69 під час будівництва залізничного мосту через Дніпро за проектом інженера А.Є. Струве (одна з дамб являє, собою насип залізниці). До 60-х pp. XX ст. озеро було місцем лозоплетіння та рибальства. У 1966-67 інститут "УКРДІПРОРІЧТРАНС" склав проект воді юмоторної пристані на В. о. На акваторії озера міститься ремонтно-відстійний пункт. Прочитать остальную часть записи »