Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2020
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 02.01.2020
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 02.01.2020
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Будинок на розі бульвару Т. Шевченка

Будинок  на розі бульвару Т. Шевченка

В 1936 на розі сучасної пул. М. Грушевського (годі Кірова) та Садової розгорнулося будівництво величезної десятиповерхової споруди з парадним напівкруглим фасадом. Цей найбільший в місті будинок проектувався для Народного комісаріату внутрішніх справ УРСР, але по його закінченню 1938 тут розмістився Раднарком УРСР. Неподалік від цієї будівлі, поруч з Марийським палацем, в ті самі роки споруджувався корпус Верховної Ради УРСР, зданий в експлуатацію в травні 1939. А по вул. Банковій 1936 розгорнулося будівництво ще однієї величезної споруди — будинку штабу Київського військового округу, завершеного 1940. Після війни в ньому розмістився ЦК КПУ, а з 1992 споруда використовується як резиденція Президента України та його Адміністрації. Прочитать остальную часть записи »

Реальне самоврядування

Реальне  самоврядування

Між тим про реальне самоврядування вже не йшлося. Права магістрату були обмежені царською бюрократією і зводилися майже виключно до виконання судових функцій відносно міщан та керівництва заходами по забудові та благоустрою міста. Губернська адміністрація зосередила в своїх руках право розпоряджатися земельним фондом міста. Головним представницьким органом міста була дума з її головою, що обирався на три роки. У своїх діях вона була повністю залежна від генерал-губернатора, цивільного губернатора та інших чиновників державної адміністрації. Разом ці структури утворювали надзвичайно громіздку, заплутану, переобтяжену формалізмом, а відтак малоефективну бюрократичну систему.

Забудова Києва першої чверті XIX ст. Прочитать остальную часть записи »

Лисенку пам’ятник

Лисенку пам'ятник

Відкрито в грудні 1965 на честь видатного укр. композитора, диригента, педагога і фольклориста громадського діяча М.В. Лисенка. Монументальна бронзова постать М.В. Лисенка міститься на постаменті з сірого полірованого граніту. Встановлено на Театральній площі, поряд з Національною оперою України.

/>

Міська центральна клінічна лікарня

Міська  центральна клінічна лікарня

(Шовковична вул., 39/1). Розташована на схилі Кловського плато, між вулицями Шовковична та Мечнікова. Територія її становить 14 га, тут розміщено 13 корпусів, 32 клінічних і допоміжних відділення. В дорадянські часи це був муніципальний медичний заклад на міській землі, що діяв з 1875 і носив ім’я "цесаревича Олександра" — майбутнього царя Олександра III (Олек-сандрівська лікарня). Розбудовувалася й утримувалася міським коштом, а також на благодійні пожертви. Забудова в 1875-1917 здійснювалася за проектами міських архітекторів В. та І. Ніколаєвих, А. Геккера, О. Кривошеєва, міського інженера С. Смирнова. З 1922 лікарня звалася імені Жовтневої революції (Жовтнева лікарня), нині — Міська центральна клінічна лікарня. Прочитать остальную часть записи »

Парковий пішохідний міст

Парковий  пішохідний міст

Споруджений в 1910-11 за проектом Є.О. Патона над новопрокладеною Петрівською алеєю (монтаж споруди передував прориттю під нею проїзду алеї). Металевий, ажурний, з дерев’яним покриттям, понад 60 м. Через старіння конструкцій 1983 був замінений точною копією (оригінал нині експонується у Переяслав-Хмельницькому музеї-заповіднику). Одне з найпопулярніших місць Києва. Народні назви "чортів місток", "місток поцілунків".

/>