Київ - столиця незалежної України
  • 03.05.2020
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.05.2020
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.05.2020
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Деміївка

Деміївка

Історична місцевість в сучасному Голосіївському районі в південній частині Києва (також Сталінка, оскільки з другої половини 20-х до початку 60-х pp. XX ст. становила центральну частину Сталінського району, переіменованого після викриття "культу особи" Сталіна на Московський). Відома як село Деміївка на річці Либідь з 1840. До того ж, з пізнього середньовіччя ця місцевість звалася Либідською землею і належала Михайлівському Золотоверхому монастирю, який отримав її від княгині Ірини і право на яку за ним закріплено 1576. З середини XIX ст. село Хотївської волості. її економічне піднесення в другій половині XIX ст. зумовлено бурхливим розвитком цукрової промисловості та прокладанням через Київ залізниці, яка з’єднала його з Москвою та Одесою. Прочитать остальную часть записи »

Жуляни

Жуляни

Історична місцевість на південній околиці Києва у Солом’янському районі. За часів Київської Русі відома як Желянь, де поблизу одноіменної річки, біля шляху на Білгород (сучасне село) стояв шанований людьми Добрий дуб. Археологічні матеріали свідчать про обжитість цієї місцевості з неолітичної доби, особливо зі скіфо-античних часів. Річка Желянь у літописах вперше згадується під 1093, коли тут відбулася невдала для русичів битва між київськими військами князя Святополката половцями, які прорвали південні рубежі оборони Русі і спустошували околиці давньоруської столиці. Наступного разу цю місцевість спустошено половцями 1135. Запеклі бої між князями, що ворогували між собою за київський великокнязівський престол і залучали на свій бік половців, берендеїв, тюрків, чорних клобуків та інші тюркські племена, неодноразово відбувалися на берегах Желяні у 60-х pp. Прочитать остальную часть записи »

Житній торг

Житній  торг

Один з найбільших традиційних і популярних ринків Києва (вул. Верхній Вал, 16). Розміщений в історичній частині Подолу. Згадується з 30-х років XVII ст. Первісно розміщався в самому центрі Подолу — на сучасній Контрактовій площі, яка наслідувала торгові традиції ще давньоруського торговища. Здавна на ньому збирали спеціальне мито за торгівлю збіжжям, яке йшло в різні часи на соборну церкву Успіння Богородиці Пирогощу, домініканський монастир св, Миколая та магістрат. Після пожежі 1811 та наступною перепланування Подолу Ж. т. перенесено до підніжжя Замкової гори та Щекавиці, в район верхньої частини Верхнього та Нижнього Валів.

У 1974-80 за проектом архітекторів О.П. Моніна, В.Г. Шталька та конструктора Б.О. Прочитать остальную часть записи »

Теремки

Теремки

Історична місцевість (Теремець, Тере-мище відомі з 1,150), хутір і житловий масив у Голо-сіївському районі. Межує з Феофанією, територією "Експоцентру України" та селом Жуляни. Виникла, мабуть, як князівське чи боярське володіння з теремом. В кінці XVI ст. належала Києво-Печерській лаврі, потім — Братському Богоявленському монастирю, ав середині XIX ст.- Софійському. В межах Києва — з 1938. Під час Великої Вітчизняної війни у серпні — вересні 1941 тут проходила друга лінія оборони Києва і 8-14 серпня точилися жорстокі бої, під час яких радянським військам вдалося зупинити німецькі сили на підступах до Києва. Нині в цій місцевості існують два житлові масиви: Теремки-1, споруджені в 1984- 91 південніше Одеської площі, перехрестя проспекту академіка Глушкова та вул. Прочитать остальную часть записи »

Люблінська унія 1569

Люблінська  унія 1569

Відповідно до норм магдебурзького права, міськими справами в Києві відав магістрат, який складався з радників ("радців") на чолі з війтом, що їх обирала міська громада. Провідну роль в ній відігравали знатні купецькі, "патріціанські" сім’ї. Для розгляду судових справ обиралися так звані лавники (судійська колегія). При необхідності кияни обирали також окремих посланців, ("сеньйорів"), які репрезентували місто перед великим князем чи королем.

Люблінська унія 1569, за якою Польща та Велике князівство. Литовське перетворювалися в єдину федеративну державу — Річ Посполиту, а українські землі, що раніше були під владою Вільно, передавалися під юрисдикцію Варшави, в становищі Києва принципово нічого не змінила. Прочитать остальную часть записи »