Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2020
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 02.01.2020
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 02.01.2020
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Вічної Слави пам’ятник

Вічної  Слави пам'ятник

Встановлений 1957 у Вічної Слави парку на могилі Невідомого солдата. Архітектори A.M. Милецький, В.В. Бакланов, Л.В. Новиков. Являє собою 26-метровий обеліск, біля його підніжжя — могила Невідомого солдата, на якій палає Вічний вогонь. До монумента веде широка алея, обабіч якої 34 могили воїнів, що загинули в боях Великої Вітчизняної війни, зокрема за Київ. Серед них могили генерал-полковника М.П. Кирпоноса та Героя Радянського Союзу, Народного героя Югославії генерал-майора авіації А.Н. Вітрука.

/>

Печерськ

Печерськ

Історичний район міста, що становить собою високу нагірну частину, відокремлену від Старокиївського плато з північного заходу Хрещатицькою долиною та сходу від Видубичів — Наводницькою. З північного сходу П. обіймається берегом Дніпра, а з протилежного боку — глибокою та заболоченою заплавою р. Либідь. Разом зі Старокиївською горою та Подолом складав три головні історичні райони Києва. Формувався протягом X-XIX ст., проте територія його була заселена з давніх часів. Археологами виявлено рештки поселень та могильників ще трипільської та скіфської доби. Назва походить від Києво-Печерського монастиря. На території П. у давньоруський час знаходилось чимало відомих та безіменних поселень, монастирів, князівських дворів, зокрема Аскольдова могила, Берестове, Клов, Микільський монастир. Прочитать остальную часть записи »

Ірининська церква

Ірининська  церква

Храм XI ст., що знаходився в північній частині митрополичого саду садиби Софійського монастиря (майже на розі Георгіївського пров. та вул. Стрілецької). Виявлений 1731 під час будівництва монастирського муру. При ге обстеження, фіксації та опису його руїн не було зроблено. В цей же час їх остаточно розібрано на будівельний матеріал. Під час будівництва в 1909 будинку № 6 по вул. Стрілецькій рештки споруди виявили знову. їх дослідив відомий фахівець з архітектурної археології з Петербурга Д.В. Мілеєв. Він розкопав фундаментні рови церкви, в яких тільки в кількох місцях збереглися шматки фундаментів та частково нижні ряди кладки стін з плінфи. Залишки храму було розкопано майже повністю (крім частини його північної стіни). Прочитать остальную часть записи »

Ботанічний сад ім. академіка О.В. Фоміна

Ботанічний  сад ім. академіка О.В. Фоміна

Пам’ятка ландшафтної архітектури та науково-дослідна установа Київського університету. Закладений за проектом архітектора О.В. Беретті в 1839 за Головним ("червоним") корпусом університету, на пустирі, глибоких ярах і голих пагорбах на площі 22,5 га між сучасними вулицями Льва Толстого, Вєтрова, Комінтерну і бульваром Шевченка. Його облаштування здійснювалося під керівництвом ученого-ботаніка Р. Траутфеттера та садівника Гохгута. Для створення саду було завезено рослини і взято насіння з ботанічного саду Кременецького ліцею, колекцій Віденської медично-хірургічної академії та з інших вітчизняних і закордонних ботанічних садів. В 1846-49 споруджено оранжерейний комплекс для тропічних і субтропічних рослин. Прочитать остальную часть записи »

Національний театр російської драми ім. Лесі Українки

Національний  театр російської драми ім. Лесі Українки

(Вул. Б. Хмельницького, 5). Розташований в історичній частині міста на розі вулиць Путикінської та Б. Хмельницького в будівлі, відомій киянам з 1875 як "Дім Бергоиьє". Саме в цьому будинку в жовтні 1926 почав працювати Київський держ. рос. драматичний театр (нині — Нац. театр російської драми ім. Лесі Українки). За роки своєї художньої діяльності він здобув велику популярність і любов пересічного глядача, прославився яскравими виставами, акторськими і режисерськими індивідуальностями. Стали легендою "Камінний господар" Лесі Українки у постановці К. Хохлова за участю М. Романова, ГО. Лаврова, М. Стрєлкової, "Живий труп" Л. Толстого з неповторними Ф. Протасовим, М. Прочитать остальную часть записи »