Київ - столиця незалежної України
  • 03.05.2020
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.05.2020
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.05.2020
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Вступ

Вступ

Новий золотоординський хан Тимур-Кутлут підступив до Києва, і місто змушено було відкупитися великою на той час сумою — 300 карбованцями. Однак татарську загрозу цим усунуто не було. На початку XV ст. Золота орда тимчасово відродилася під проводом Єдигея, який 1416 здійснив напад на місто, пограбував навколишні монастирі і Поділ, але замком оволодіти не зміг.

Після Івана Борисовича Вітовт у Києві поставив та зняв кілька намісників і князів, зокрема сина Володимира Ольгердовича — Олелька (Олександра). В 1422 останнього було усунуто і місто знаходилося під безпосередньою владою великого князя. Мабуть, в ці роки Київ отримав магдебурзьке право внутрішнього самоврядування, наявність якого передбачало цехову за західно-європейським зразком організацію ремесла. Прочитать остальную часть записи »

Економічний та культурний розвиток Києва

Економічний  та культурний розвиток Києва

Економічний та культурний розвиток Києва, перетворення його на військово-адміністративний та комерційний центр Південно-Західного краю сприяли пожвавленню в ньому в першій чверті XIX ст. суспільно-політичного життя. Воно проходило у формах, типових для того часу, і було пов’язано з діяльністю масонських лож і таємних дворянських антиурядових товариств, що складалися у більшості з офіцерів.

Масонську організацю в Києві під назвою "Ложа об’єднаних слов’ян" засновано 1818. Характерним був вибір її назви, він відбивав прагнення освічених українців, поляків і росіян досягти порозуміння і виробити спільні ідейно-політичні засади. Концептуальним підґрунтям такого прагнення було слов’янофільство, сформоване як ідейна течія в Чехії на межі XVIII- XIX ст. Прочитать остальную часть записи »

Київський літературно-меморіальний будинок-музей Т.Г. Шевченка

Київський  літературно-меморіальний будинок-музей Т.Г. Шевченка

(Пров. Т. Шевченка, 8-а). Є філією Національного музею Тараса Шевченка. Відкритий 10.11.1928 у будинку чиновника 1.1. Житниць-кого, в якому,в 1846 — на початку 1847 Т.Г. Шевченко жив і працював разом із своїм другом, художником MM. Сажиним. Будинок одноповерховий дерев’яний, збудований 1835, У 1927 його відреставровано за проектом В.Г. Кричевського та влаштовано Музей Шевченка.

У мансарді — дві кімнати, де знаходилась майстерня художників. В музеї розгорнуто експозицію — "Три приїзди Т. Шевченка на Україну". Тут зберігаються особисті речі поета, його одяг, гравюри, книжки з автографами, унікальні видання його творів, фотографії, малюнки та документи про нього, ілюстрації до біографії нори; тощо. Прочитать остальную часть записи »

Щекавиця

Щекавиця

Гора, названа на честь Щека, брата легендарного засновника міста Кия. В пізньосередньовічний період іноді називалася Скавікою. Височить над Подолом, від Замкової гори відділена Глибочицьким яром. Щ. згадується в давньоруських літописах і хроніках XVII-XVIII ст. Вперше під 912 як місце поховання князя Олега. Проте розміщення тут Олегової могили є гіпотетичним. Археологічними дослідженнями виявлено культурний шар потужністю до 1 м. Загальна площа бл. ЗО га. Знайдено антропоморфну фібулу VII-VIII ст., житла IX-XIII ст., матеріали цього ж часу. Туг знаходилась кам’яна церква, яка згадується літописом у другій половині XII ст., коли її попа Василія призначено архімандритом Києво-Печерського монастиря. Прочитать остальную часть записи »

Арсенальна площа

Арсенальна  площа

Одна з головних площ Печерська. Розташована між вулицями М. Грушевського, Московською, Січневого повстання та Інженерним провулком. Сформувалася в другій половині XIX ст. в північній частині Фортеці Печорської (нової), перед спорудженою у 1846-50 Микільською брамою. На неї виходять корпус і мур завод) Арсенал, посічені кулями під час боїв кінця 1917 — початку 1918, метро "Арсенальна" та будинок колишніх Микільських казарм. В 1914 тут встановлено пам’ятник ворогам І. Мазепи — полковнику І. Іскрі та генеральному судді В. Кочубею, що написали на гетьмана наклеп, якому Петро І не повірив і віддав їх Мазепі для розправи. Під час Громадянської війни пам’ятник було знищено, а на його п’єдесталі 1923 встановлено гармату, яка була на озброєнні про більшовицьки налаштованих робітників заводу Арсенал під час їх виступу проти Центральної Ради наприкінці січня 1918. Прочитать остальную часть записи »