Київ - столиця незалежної України
  • 16.08.2019
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 16.08.2019
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 16.08.2019
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Святошин

Святошин

Історична місцевість і житловий масив у західній частині Києва у Святошинському районі. Межує з місцевостями Берковець, Біличі, Новобіличі, Нивки, Борщагівка. З Середньовіччя відомий як Святий ліс, "земля Свєнщицька", "борок Святошиць-кий". В ньому’, на високому березі р. Нивка, на вул. Радгоспній, 7 (нині — В. Стуса) знайдено перегорілі кістки жертовних — тварин, вугілля, попіл та уламки кераміки X ст, Це засвідчує, що тут було святилище якогось давньослов’янського бога, пов’язаного з образом світла. На початку XVII ст. С. був монастирським володінням, але 1619 королівською грамотою переданий у володіння київським міщанам. З 1897 С.- дачне селище на околиці Києва, поблизу якого у 10-х pp. Прочитать остальную часть записи »

Мур монастирський

Мур  монастирський

Оборонна стіна, яка оточує територію Верхньої лаври. Збудована коштом гетьмана І. Мазепи у 1698-1701, утворювала потужну фортецю-кремль. Стіна складена з цегли. Висота — 4-6 м, ширина — 1,6 м, загальна довжина — бл. 1100 м. Укріплена шістьма баштами та церквами на кутах і двома брамами: Троїцькою надбрамною церквою, церквами Івана Кущника, Часодзвонною, або Годинниковою, Онуфріївською Малярною та Всіх Святих над Економічною брамою. Башта, що містилася навпроти київської брами фортеці XIX ст., була розібрана у XIX ст. Малярну башту 1838 перебудовано на тому ж місці. Онуфріївська башта повторює план дерев’яної хрещатої одноверхої церкви, а на Економічній брамі — п’ятиверху. Надвірна частина мурів має похилу поверхню з карнизом і внутрішню аркатуру з бійницями. Прочитать остальную часть записи »

Нацистський прапор

Нацистський  прапор

Опівдні 19 вересня над містом піднято нацистський прапор. Вздовж схилів високого правого берега Дніпра розгорнуто артилерійські батареї та засоби протиповітряної оборони. Слідом за гітлерівськими військами, до Києва почали прибувати походні групи Організації українських націоналістів (лояльної на той час до німців фракції А. Мельника). Вони на третій донь від початку окупації Києва почали видавати в ньому свою газету "Українське слово". Але всупереч сподіванням українських націоналістів, німці не збиралися створювати не тільки формально незалежну, а навіть будь-скільки автономну Україну. 20 серпня 1941 створено рейхскомісаріат "Україна" з центром у Рівному, до якого увійшов Київ. Прочитать остальную часть записи »

Голосіїве

Голосіїве

Історична місцевість у південній частині Києва в одноіменному районі, яка охоплює Голосіївський лісопарк та колишні хутір Голосив і Чернечу пустинь. Вперше згадується 1541 як володіння Києво-Печерської лаври. З 1617 в джерелах з’являються згадки про хутір Голосіївський. На початку 30-х pp. XVII ст. київський митрополит П. Могила заснував тут невеличку чернечу обітель (пустинь) з власною садибою. З цього часу Голосіїв фігурує в документах як хутір київських митрополитів, Наприкінці 1918 уряд гетьмана П.П. Скоропадського передав Г. Українській Академії наук, що створювалася в цей час, під акліматизаційний парк і ботанічний сад. На їх базі 1921 тут створено Лісотехнічний інститут, а 1954 — Українську сільськогосподарську академію (нині — Національний аграрний університет). Прочитать остальную часть записи »

"Гончарі"

"Гончарі"

Творче об’єднання гончарів і керамістів, художній салон та галерея (Андріївський узвіз, 10-а). Створено в 1985. Тут розташовано постійно діючі виставки-продажі авторської кераміки, творчі майстерні, дитяча школа-студія. З Г. співпрацюють 200 майстрів з усіх регіонів України. Колекція, що пропонується увазі відвідувачів, яскраво відбиває стан сучасного керамічного мистецтва: від традиційних, майже музейних творів старовинних Опішиі і Косова, до найсучасніших проявів пластичного творчого самовиявлення — робіт, виконаних в наднаціональних традиціях європейської та східної кераміки. Твори сучасних керамістів вражають сміливістю пошуків, розмаїттям стилів і напрямків, багатством форм, високою майстерністю й образністю, досконалим поєднанням естетичного і функціонального. Прочитать остальную часть записи »