Київ - столиця незалежної України
  • 13.03.2019
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Суходільне сполучення

Суходільне  сполучення

Розвивалося і суходільне сполучення. В роки правління Миколи І в Російській імперії почалося широке прокладання шосейних доріг далекого сполучення. У ЗО-40-х pp. прокладено Києво-Брестське шосе завдовжки 553 версти. Воно мало слугувати швидкому перекиданню військ з Києва до Польщі. З відкриттям в 1853 Миколаївського ланцюгового мосту через Дніпро шосейний зв’язок з’єднав Київ з Лівобережжям та губерніями Центральної Росії. Розвиток шосейної мережі через Київ сприяв поліпшенню поштового зв’язку. На Подолі, біля церкви Різдва Христового, на площі, за якою закріпилася назва Поштової, 1846 споруджено головний поштовий будинок, готель, каретні ряди, стайні і ямська. Пізніше до цих приміщень додався телеграфний флігель. Прочитать остальную часть записи »

Зборівський мирний договір

Зборівський мирний договір

Проте війна не вщухала. В кінці травня 1649 Б. Хмельницький спрямував основні сили на Волинь і оточив фортецю Збараж, тоді як завдянням VI. Кричовського було прикривати Україну і безпосередньо Київ з боку Великого князівства Литовського, де для удару по козацькій державі вже було зібрано війська під командуванням коронного гетьмана Я. Радзивіла. У важких боях під Лоєвим Київський полк з іншими доданими до нього українськими силами виконав своє завдання, але зазнав важких втрат, пораненого М. Кричевського під час бою було захоплено в полон.

8 серпня 1649 П. Хмельницький уклав і королем Зборівський мирний договір, за яким Україна в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств з її полковим устроєм, як він склався у перший рік Визвольної війни, набувала статусу автономної козачої держави на чолі з гетьманом. Прочитать остальную часть записи »

Національний музей Тараса Шевченка

Національний  музей Тараса Шевченка

(Бульвар Т. Шевченка, 12). Один з найбільших літературно-художніх музеїв такого типу не тільки в Україні, айв Європі. Створений у вересні 1940 як Центральний музей Т.Г. Шевченка (пізніше Київський державний музей Т.Г. Шевченка). Експозицію відкрито в квітні 1941 в приміщенні колишнього царського Марийського палацу в Києві, де було зібрано бл. 10 тис. експонатів. Основою для створення фондової колекції музею стали експонати, зібрані для республіканської ювілейної виставки, присвяченої 125-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка, де експонувалися мистецькі твори з Галереї картин Т.Г. Шевченка та різноманітні матеріали з архівів і музеїв Києва, Харкова, Львова, Москви, Ленінграда, Саратова, Баку. Прочитать остальную часть записи »

Нова забудова

Нова  забудова

(Новоє строєніс) — історична місцевість в середній частині басейну р. Либідь, на її лівому боці. Наприкінці XIX — на початку XX ст. становила ядро Либідської частини міста, нині входить до складу Голосіївського, Печерського та Шевченківського районів. За часів Київської Русі тут, при впадінні у Либідь струмка Клов (поблизу станції метро "Республіканський стадіон"), існувало княже село Предславине, назване на честь Предслави дочки Володимира Святославича і рідної сестри Ярослава Мудрого. Поселення з назвою Н. з. виникло в 30-х pp. XIX ст. у зв’язку з початком масштабного будівництва нової Печорської Фортеці. Мешканці хуторів на Печерську, які зносилися в зв’язку з фортифікаційними роботами, отримували під забудову ділянки в заплаві р. Прочитать остальную часть записи »

Фролівський монастир

Фролівський  монастир

(Вул. Притисько-Микільська, 5) — жіночий монастир. Вперше згадується під 1441 у грамоті київського князя Олелька Володимировича. В 1566 київський протопоп Яків Гулькевич отримав його у довічне володіння за указом польського короля Сигізмунда-Августа II. У 1632 онук Гулькевича Іван передав монастир ігумені Агафії Гуменицькій. Монастир був тоді дерев’яний, з церквою св. Флора та Лавра. Наприкінці XVII ст. споруджено мурований будинок ігумені.

У 1712 Флорівський монастир об’єднали з ліквідованим на Печерську аристократичним Вознесенським монастирем, ігуменом якого була мати гетьмана І. Мазепи — Марія Магдалена. В 1722 закладено соборну Вознесенську церкву (завершено 1732). В 1740 споруджено дзвіницю, монастирське подвір’я обнесено мурованою огорожею. Прочитать остальную часть записи »