Автор: admin

Одна з центральних магістралей Києва. Простягається від Хрещатика до Гончара Олеся вулиці. Прокладена в середині XIX ст. відповідно до генерального плану міста, затвердженого в 1837 у зв'язку з будівництвом Головного корпусу Київського університету та забудовою прилеглих до нього кварталів. Оскільки була прокладена вздовж садиби, де в середині 50-х pp. XIX ст. містився Кадетський корпус, то спочатку мала назву Кадетської. Серед її найстаріших будівель заслуговують на увагу такі. Будинок (№ 37) заснованого при університеті в 1841 Анатомічного театру, споруджений у стилі пізнього класицизму в 1851-53 архітектором О.В. Беретті. В ньому працювали професори медичного факультету Київського університету О. (більше…)

Заснований 1908 з ініціативи Київського товариства аматорів природи, головою якого був проф. Київського університету Н.А. Оболенський, секретарем - В.А. Бурдзинський, який став першим директором Київ, зоопарку і був ним до 1928. Навесні 1909 правління університету відвело Товариству тимчасово, до придбання власної території, ділянку землі в університетському ботанічному саду для влаштування зоологічного парку. В зв'язку з фінансовими труднощами перші роки зоопарк існував на добровільні пожертвування. У 1912 правління університету подало київ, генерал-губернатору Ф.Ф. Трепову скаргу, в якій йшлося, що перебування зоопарку в Ботанічному саду призводить до псування тваринами дерев, зараженню грунту, а неприємний запах і лемент тварин турбують мешканців Караваєвської вулиці (нині -

Встановлений в сквері поруч з будинком Національною драматичного театру ім. І. Франка на однойменній площі. Являє собою бронзове погруддя письменника на постаменті з червоного граніту загальною висотою 4,3 м (скульптори О.О. Супрун і А.Ю. Білостоцький, архітектор М.С. Іванченко). Відкритий 28.08.1956 на відзначення 100-річчя від дня народження письменника.

Одна з найстаріших вулиць Подолу, відома з XVII ст. У сучасних межах сформувалася внаслідок перепланування Подолу після пожежі 1811. Проходить від Контрактової площі до вул. Хорива. Історична назва походить від Миколи Притиска церкви (у 1958-91 вулиця носила ім'я більшовика Г.В. Лівера). На непарному боці вулиці розташовано комплекс Фролінською монастиря. На протилежному боці на початку XVII ст. споруджено домініканський костьол, який 1691 перебу-довали на православний храм св. Петра і Павла. Наприкінці 40-х pp. XVIII ст. храм реконструйовано, поряд з ним споруджено дзвіницю (архітектор І.Г, Григорович-Барський). Петропавлівську церкву і дзвіницю зруйновано 1935, нині на їх місці - військова частина. (більше…)