Автор: admin

Одна з головних транспортних артерій Киева. Простягається від Спортивної площі та вул. Мечнікова до Печерського мосту над бульваром Дружби народів. Прокладений на початку 60-х pp. XX ст. на схилі Печерського плато, між Печерським узвозом і вул. Госпітальною, і районом, де в споруджених у 1915-16 для Олександрівського кадетського корпусу будівлях після Великої Вітчизняної війни розмістилося Київське суворівське училище (нині - Військовий ліцей ім. Богуна). На його фасаді встановлено меморіальні дошки героям Великої Вітчизняної війни М. Ватутіну та 1. Панфілову, а перед головним корпусом - пам'ятник О.В. Суворову. Свою назву бульвар отримав 1963. Перетинає Українки Лесі площу. Забудовувався типовими для радянської архітектури 60-х pp. (більше…)

(Вул. Госпітальна, 24а). Історія Київської фортеці почалася наприкінці V - на початку VI ст. з городища на Старокиївській горі, що було укріплено земляними валами, ровами та частоколами. В IX-XI ст., коли Київ став столицею давньоруської держави Київська Русь, створено велетенську систему укріплень, до якої ввійшли нові потужні земляні вали, увінчані дерев'яними стінами-заборолами з бійницями, та кілька брам, головною з яких були Золоті ворота, збудовані 1037, та оборонна стіна навколо Лаври. Свою систему оборони мали й інші частини Києва - Поділ, Копирів кінець, Хоревиця, Щекавиця, Юр-ковиця, Лиса гора, Клов, Берестове, Печерське, Ки рилівський монастир та ін. В цілому фортифікація Києва домонгольського періоду була розрахована на метальні види зброї. (більше…)

Багатоплановий архітектурно-художній і парковий ансамбль-меморіал військово-історичного профілю, що є узагальненим символом невмирущої пам'яті про ратний і трудовий подвиг українського та інших народів у боротьбі проти фашистських загарбників (вул. Січневого повстання, 44). Розташований на високому правому березі Дніпра, відкритий 9 травня 1981. Задуманий відомим скульптором С.В. Вучетичем (автор проекту художньо-архітектурного рішення), втілений колективом архітекторів і скульпторів Москви і Києва. Займає площу понад 10 га. Вхід до комплексу розпочинається в районі колишніх Московських воріт Києво-Печерських укріплень. Звідси пролягла широка алея, відкриваючи перед відвідувачами велику панораму всього меморіалу, чудовий пейзаж дніпровських берегів. (більше…)

Кругла в плані архітектурна споруда давньоруського часу. Виявлена та досліджена Я.Є. Боровським і П.П. Толочком у 1975-76 у садибі будинку по вул. Володи мирській, 3 та на спортивному майданчику середньої школи № 20. Частково фундаменти споруди підходили і під самий будинок, де нині міститься відділ археології Києва Інституту археології НАН України. Вперше на цю споруду несподівано наштовхнувся в 1872 під час проведення земляних робіт П.О. Трубецькой, якому належала садиба. В 1881-82 частину будівлі розкопав О.В. Звенигородський, який вважав, що вона належала до досить раннього часу (X ст.) і становила собою великокнязівський терем. Проте матеріали досліджень не збереглися, і в історії давньоруської архітектури про неї згадували як про загадкову "полігональну споруду" б

Історичний район стародавнього Києва, який сформувався в часи правління великого князя Київського Володимира Святославича. В X-XIII ст. відігравав роль дитинця Києва - аристократичної частини міста, де містилися великокняжий двір, двори інших князів та бояр, великі церкви та монастирі. Г. В. знаходився на Старокиївській горі, обмежувався її стрімкими схилами над Подолом і Гончарним яром. Загальна площа - 10 та. Дитинець виріс зі старого "Града Кия" (2 га), який став тісним для столичного міста. Було сплановано великий курганний цвинтар язичницького часу і розпочалося інтенсивне будівництво. По периметру йшли потужні дерев'яно-земляні вали, перед якими на півдні та сході вирито глибокі рони. (більше…)