Величне місто Київ

Приблизно на цьому місці у нижній течії Дніпра діяв старий залізничний міст (інженер А. Струве, 1870). У 1943 був повністю знищений нацистами і не підлягав відбудові. Коли у листопаді 1943 місто було звільнене, виникла потреба у швидкому поновленні залізничної переправи, і будівельники Мостозагону № 2 за 13 діб, працюючи вдень і вночі під ворожими бомбами, спорудили тимчасовий низьководний переїзд для військових ешелонів. Невдовзі замість нього зведено висоководний тимчасовий залізничний міст. У 1949 поряд з цим місцем завершено будівництво двоколійного аркового Дарницького залізничного мосту (інженери І. Баренбойм, М. Руденко та ін.). Його опори виконувалися кесонним методом із застосуванням гідромеханізації та вперше у вітчизняному мостобудуванні у великих масштабах споруди над арками виконано із збірного залізобетону. Прочитать остальную часть записи »

З 1949 почалася планомірна реконструкція міста за новим перспективним планом на 15-20 років. Передбачалося створення нових широких магістралей, ними невдовзі стали бульвари Лесі Українки та Дружби народів. Кардинальної реконструкції зазнали вул. Червоноармійська, Брест-Литовський проспект, Повітрянофлотське шосе, основні площі міста. План передбачав інтенсивну забудову лівобережних районів промисловими об’єктами та житловими масивами. Це вимагало зв’язати частини міста по обидва боки Дніпра. З цією метою вперше в світовій практиці споруджено потужний суцільнозварний сталевий міст (міст Патона). Урочисте відкриття його відбулося 5 листопада 1953. В кінці 40-50-х pp. в Дарниці збудовано комбінат штучного й синтетичного волокна, авторемонтний і генераторно-гумовий заводи, прокладено широкі вулиці, навколо яких почали поставати житлові будинки. Прочитать остальную часть записи »

Пам’ятка фортифікації середини XVIII ст. Знаходиться неподалік церкви Спаса на Берестові, на схилах Дніпра у валах Павлівського напівбастіону. Збудований у 1749-51 військовим інженером Д. де Боскетом. Найбільш ранній з чотирьох однотипних П. л. Печерської фортеці. Ще один (збудований 1755) виявлено 1979 поблизу Московської брами. Становить собою низьку прямокутну в плані споруду з великими льохами, півкруглим (па всю довжину будівлі) склепінням і трикутними фронтонами по бічних фасадах. Довгасті стіни прикрашено глибокими арками, площини стін між арками та біля кутів будівлі оздоблено подвійними пілястрами.

Узвіз, який сполучає Липки з Бесарабкою і проходить від Крутого узвозу до Лютеранської вулиці. За місто-планувальним задумом середини 30-х pp. ХГХ ст. між Липками та місцем спорудження університет)’ св. Володимира мав бути прямий зв’язок у вигляді Університетської вулиці, що об’єднувала б сучасні Шевченка Тараса бульвар та Крутий узвіз. Але через значний перепад висот підйом на Кловський пагорб довелося вирішити новою дугоподібною в плані вулицею, яку проклали 1837 і назвали Університетською (сучасна назва — з другої половини XIX ст., побутували також назви Університетська кругла, Університетський круглий узвіз). З огляду на складний рельєф значна частина вулиці має пунктирну забудову. Прочитать остальную часть записи »

Історична назва місцевості та села (слобідки) у лівобережній частині Києва в Дніпровському районі на північ від Дарниці і на південь від Вигурівщини. З першої третини XVI ст. відома як "земля Євстафіївська", оскільки належала Остафію (Остапу, Євстафію) Дашкевичу — військовому діячу з бояр Київщини, старості канівському і черкаському, який залучав українське козацтво на державну службу по охороні придніпровських земель від нападів кримських татар. Він подарував ці землі спорудженій його коштом на Подолі Воскресенській церкві, звідси й назва — Воскресенська слобідка. За розпорядженням київського губернатора князя Д.М. Голіцина В. була відібрана у церкви і отримала статус рангового маєтку київських губернаторів та комендантів Печерської фортеці, 1786 остаточно перейшла в казенне володіння. Прочитать остальную часть записи »