Київ - столиця незалежної України
  • 03.05.2020
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.05.2020
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.05.2020
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Національний цирк України

Національний  цирк України

(Пл. Перемоги, 2). Свою історію веде з 60-х pp. XIX ст., від перших дерев’яних приміщень, які розміщувалися на Бессарабській площі. Наприкінці 1875 на розі нинішніх вулиць Пушкінської і Б. Хмельницького споруджено перше стаціонарне приміщення цирку — цегляну будівлю, відому як театр Бергоньє (реконструйована, нині в ній — Нац. театр рос. драми ім. Лесі Українки). Пізніше цирк містився на Університетській і Думській площах, тут виступав дресирувальник А.Л. Дуров. В 1890 дресирувальник коней П.С, Крутиков на вул. Миколаївській (нині архітектора Городецького) побудував цирк на 200 місць, а в 1903 — нову цегляну будівлю "Пппо-палас"(кінний палац), єдиний у Європі двоповерховий цирк, що мав бл. 2000 місць, арену якого можна було трансформувати. Прочитать остальную часть записи »

Стрілецька вулиця

Стрілецька  вулиця

Одна з старих вулиць у центрі міста, проходить від Великої Житомирської вулиці до Ярославого Валу. Приблизно відповідає одній з вулиць давнього Києва в межах града Ярослава, яка проходила біля величного храму, спорудженого за часів Ярослава Мудрого (не зберігся). Вздовж С. в. стояли садиби бояр, знатних і багатих киян. Назва вулиці походить від Стрілецької слободи, де після введення у Київ 1654 московського гарнізону оселилися російські стрільці.

На ній, в будинку І,В. Завадського (на розі з вул. Стрітенською, не зберігся) у середині 40-х pp. XIX ст. збиралися члени Кирило-Мефодіївського товариства. В будинку Ю. Ботвииовського на розі з Георгіївським провулком (не зберігся) у першій половині 30-х pp. Прочитать остальную часть записи »

Всехсвятська церква

Всехсвятська  церква

Церква Всіх Святих над Економічною брамою (вул. Січневого повстання, 21). Споруджена у 1696-98 коштом гетьмана І. Мазепи, герб якого прикрашав північний фасад над брамою (нещодавно відновлений). Церкву споруджував талановитий, але невідомий на ім’я архітектор, якому, за стилістичними ознаками, мабуть, належать Георгіївський собор Видубицького монастиря, Феодосіївська церква та деякі інші будівлі. Храм зведено над бічною господарською брамою монастиря, яка вела на Економічну вулицю. Через неї здебільшого завозили продукти та будівельні матеріали. Але споруда справляє піднесене, урочисте враження. Вона побудована за звичайною схемою українських хрещатих п’ятидільних церков, проте вирізняється бездоганними пропорціями, співвідношенням мас і гарним обрисом пірамідального силуету. Прочитать остальную часть записи »

Національна музична академія України їм. П.І. Чайковського

Національна  музична академія України їм. П.І. Чайковського

Вищий музичний навчальний заклад України (вул. архітектора Городецького, 1-3/11). Головним фасадом її будинок звернено до Незалежності майдану і Хрещатику. Зведений 1895- 97 для фешенебельного готелю "Континенталь" за проектом архітекторів Е. Брадтмапа, В. Городецького та Г. Шлейфера, В різні часи тут зупинялися або тимчасово мешкали театральні режисери К. Станіславський та В. Мейерхольд, співаки Л. Собінов та Ф. Шаля пін, поети та письменники К. Бальмонт, О. Мандельштам, В. Маяковський, І. Бабель. І. Препбург та ін. діячі культури.

В 1918 у підвалі цього будинку відкрито богемне кафе "ХЛАМ" (художники, літератори, актори, музиканти), де збиралася творча молодь міста. Прочитать остальную часть записи »

Арсенальцям пам’ятник

Арсенальцям  пам'ятник

Відкритий в квітні 1923 на площі Героїв Арсеналу (нині — Арсенальна площа) на честь робітників заводу "Арсенал", які в жовтні 1917 та січні 1918 вели боротьбу за встановлення влади Рад у Києві. На постаменті з червоного граніту встановлено гармату, з якої арсенальці вели вогонь. Висота пам’ятника — 5,1 м. Гармата міститься на пірамідальному постаменті з червоного граніту, що належав пам’ятнику В.П. Кочубею та 1,1. Іскрі, збудованого 1914 за ініціативи відділення Військово-історичного товариства, яке займало шовіністичні антиукраїнські позиції. Це була спеціальна демонстрація проти "мазепівців". Київський артилерійський склад надав для відлиття пам’ятника 450 пудів стріляних гільз. Прочитать остальную часть записи »