Київ - столиця незалежної України
  • 13.03.2019
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Літературно-артистичне товариство

Літературно-артистичне  товариство

В 1895 у Києві на громадських засадах засновано Літературно-артистичне товариство з трьома відділеннями — літературним, музичним і художнім. В його роботі брали активну участь Леся Українка, О. Купрін, М. ( аксагансткий, VI. Соловков, М. Лисенко, М. Заньковоцька, Олена Пчілка, М. Мурашко та ін. Товариство видавало "Иллюстрированный сборник Киевского литературно-артистического общества".

В 90-х pp. XIX ст. постійним автором "Киевского слова" був О. Купрін. Восени 1895 у цій газеті він почав друкувати низку нарисів, які потім увійшли до окремої збірки "Киевские типы". В ній виходили і його "мініатюри". На межі XIX-XX ст. цей талановитий письменник друкувався також на сторінках "Киевлянина" та ще однієї київської газети мистецько-художнього спрямування "Жизнь и искусство", що виходила у 1893-1900. Прочитать остальную часть записи »

Північна війна

Північна  війна

Два перші десятиліття XVIII ст. в історії країн Центрально-Східної Європи позначено Північною війною, яку Московське царство в союзі з Річчю Посполитою, Данією і Бранденбургом-Прусією вело проти Швеції па чолі з королем Карлом XII. Зважаючи на загрозливу ситуацію для Росії, що склалася внаслідок перемог Карла XII над поляками, Петро і наказав приступити до створення нової Києво-Печерської фортеці, оборонні споруди якої мали б відповідати всім вимогам тогочасної фортифікації. Роботи розпочалися в серпні 1706. Фортеця була задумана у вигляді правильного дев’ятикутника з дев’ятьма бастіонами, равелінами та подвійними куртинами, оточеними сухим ровом і гласисом. Нагляд за будівництвом фортеці доручили І. Прочитать остальную часть записи »

Вступ

Вступ

Першу чверті, XIX ст. в історії Києва позначено подальшим його економічним і культурним розвитком, оновленням вигляду та духовного життя. В цей час він займав площу понад 4,5 тис. десятин і простягався (разом з передмістями) вздовж Дніпра майже на 16 верст, поділяючись па чотири адміністративні частини — Старий Київ, Печерськ, Поділ і Плоська Слобода. Формальне повернення 1798 місту автономних прав за магдебурзьким правом майже нічого не змінило. З останніх років XVIII ст. воно було центром Київської губернії та Київського генерал-губернаторства, яке включало три губернії Південно-Західного краю — Київську, Подільську та Волинську. Дві останні були прикордонними, що зумовлювало стратегічне значення Київського генерал-губернаторства і самого Києва, який протягом XIX — початку XX ст. Прочитать остальную часть записи »

Феофанія

Феофанія

Історична місцевість і селище на південній околиці Києва, поблизу Китаєва, Пирогова і Голосієва. Археологічні знахідки скіфо-античних часів, зокрема найдавніша із знайдених на території Києва монета (коринфська, V ст. до н.е.), засвідчують наявність осілого життя в цьому місці. На це вказують і залишки Змієвих валів тієї доби, добре простежених також у Хотові, Ходосівці та ін. південних околицях Києва. Вперше Ф. згадується у джерелах в 1471 як місцевість Лазарівщина, що належала київському ти вуну (литовському адміністратору) Ходиці. В подальшому відома як хутір Лазарівка, у XVII-XVIII ст,- як Шахравщипа. В XVIII ст. належала Софіївському чоловічому монастирю. Сучасна назва походить від імені настоятеля Михайлівського Золотоверхого монастиря Феофана (Шияна), якому ця місцевість 1802 була передана під заміську дачу. Прочитать остальную часть записи »

Символісти О. Блок та А. Бєлий

Символісти  О. Блок та А. Бєлий

У жовтні 1907 у міському театрі на вечері "нового мистецтва" виступали символісти О. Блок та А. Бєлий, а в січні 1914 футуристичне мистецтво пропагандував В. Маяковський. На початку XX ст. у Києві вчилися і писали свої перші твори такі видатні, тоді ще молоді митці, як А. Ахматова і О. Вертинський, М. Булгаков і К. Паустовський, І. Бабель та польський письменник Я. Івашкевич. Піднесена, поліетнічна і багатомовна культурна атмосфера міста сприяла формуванню їх смаків та пробудженню непересічних талантів.

Розвиток літератури у Києві відбувався в органічному зв’язку з багатим театрально-музичним та мистецьким життям міста. Спочатку на сцені міста переважно грали драматичні російські та польські колективи. Прочитать остальную часть записи »