Київ - столиця незалежної України
  • 16.08.2019
    Київська фортеця

    Київська фортеця — комплекс фортечних споруд ХVIII-XIX ст., розміщений на пагорбах високого правого берега Дніпра, обмежених з півночі Кловським яром, з півдня і заходу — схилами долини річки Либідь. Складається з кількох...
    [Читать далее]

  • 16.08.2019
    Києво-Печерська Лавра

    Києво-Печерська лавра — один з перших за часом заснування монастирів на Русі. Заснований в 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча. Співзасновником Печерського монастиря став один з перших учнів...
    [Читать далее]

  • 16.08.2019
    Караїмська кенаса у Києві

    Караїмська кенаса в Києві була побудована в 1902 році за проектом архітектора Владислава Городецького. Гроші на будівництво цієї культової споруди виділили «тютюнові королі» — брати Коген. Соломон Коген у той час...
    [Читать далее]

Последние публикации

Пирогово

Пирогово

Історична місцевість і селище на південній околиці Києва, поблизу Феофанії, Китаєва і Голосієва. Археологічні розкопки і випадкові знахідки засвідчують наявність тут поселень, принаймні з доби бронзи (II тис. до н.е.), римські монети перших століть нової ери та давньоруського укріпленого городища. Значний історико-археологічний інтерес становлять комплекси колодязів Антонія та печер, схожих з печерами Києво-Печерської лаври і Звіринця. В них містилися печерні монастирі часів Київської Русі. Вперше згадується 1627 як селище Пирогівка, що належало Києво-Печерській лаврі, в наступні часи значна його частина належача Видубецькому монастирю. З 1720 відоме як село Пирогів. У 1930-37 входило до приміської смуги Києва, 1957 включено до його складу, Поблизу П. 1969 започатковано Музей народної архітектури і побуту України, який 1976 відкрито для відвідувачів. Прочитать остальную часть записи »

Федорівська церква

Федорівська  церква

Храм Федорівського монастиря XII ст. (вул. Володимирська, 5-7). Заснована 1128 великим князем київським Мстиславом Великим на честь його небесного патрона. Вісім разів згадується в літописі. Монастир став родинним ("вотчем") для всього "мстиславового племені". За літописом, тут поховали самого фундатора храму (1132), його сипів Ізяслава (1154), Ростислава (1167), Володимира (1171), онуків Ярослава та Ярополка Ізяславичів (1168), правнуків Мстислава Давидовича (1187) та Ізяслава Ярос-лавича (1196). У 1146 у монастир насильно було пострижено князя Ігоря Ольговича, пізніше вбитого киянами. Під час навали Батия 1240 церква вціліла. За літописом у 1259 ігуменя Феодора передала своєму брату Данилу Галицькому (також прямому нащадку Мстислава Великого) для прикраси нового храму Іоанна Златоуста у Холмі дзвони та ікони з Федорівського монастиря. Прочитать остальную часть записи »

Верхнє місто (Старе місто, Верхній Київ)

Верхнє  місто (Старе місто, Верхній Київ)

Назва історичного ядра міста на Старокиївському плато, поширене в документах та історичній літературі XVII- XX ст. У давньоруських літописах відоме як "Гора". Назва виникла на противагу Подолу (Нижньому місту). Займає територію, обмежену сучасними вулицею Ярославів Вал, Львівською площею, схилами гір за вулицями Велика Житомирська та Десятинна, схилами Володимирської гірки, вул. Костьольною, Незалежності майданом, вулицями Б. Грінченка та Прорізною. Початок формування належить до часів виникнення городища Кия. Займало невеликий (2 га) західний кут Старокиївської гори. Наприкінці IX-X ст. більшу територію В.м. займав великий язичницький курганний могильник. У другій половині X ст. Прочитать остальную часть записи »

Вступ

Вступ

Основною соціальною верствою, на яку розраховував спертися П.П. Скоропадський, було міцне селянство, котре він сподівався перетворити на козацтво, повернувши його до власних історичних коренів. Тому встановлення своєї тимчасової диктатури він пов’язував з планованим у Києві Всеукраїнським з’їздом хліборобів-власників, настроєних рішуче проти соціально-економічного курсу Центральної Ради. В останні дні квітня до Києва почали з’їжджатися делегати з’їзду, який відкрився 29 квітня 1918 в приміщенні Київського цирку П. Крутикова на вул. Миколаївській. У промовах делегати висловлювали рішуче незадоволення соціалістичними експериментами Центральної Ради і вимагали поновлення приватної власності на землю та утворення міцної державності в формі історичного гетьманату. Прочитать остальную часть записи »

Плоське

Плоське

Історична місцевість між Щока ви цоку та Юрковицею з Лисою горою і київською гаванню (за давньоруських часів Почайною). Охоплює північну частину Подолу і простягається до Куренівки. Археологічні матеріали засвідчують наявність тут, попри періодичні повені, сталого життя, принаймні з часів трипільської культури. На П. за Київської Русі містився ремісничий район, який на півдні примикав до р. Глибочиця та споруджених над нею валів і стін, а з півночі (приблизно по лінії вул. Оленівської) був захищений лінією оборонних споруд, відомих як Стовп’є. Як північна частина Нижнього міста П. неодноразово, особливо під час князівських міжусобиць XII ст., ставала ареною жорстоких боїв. Знищена як житлова частина давнього Києва під час навали військ хана Батия 1240. Прочитать остальную часть записи »