Київ - столиця незалежної України
  • 13.03.2019
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Заньковецькій пам’ятник

Заньковецькій  пам'ятник

Встановлений 1974 у Марийському парку. Постать М.К. Заньковецької виконано в бронзі на низькому плоскому гранітному постаменті (загальна висота — 4 м). Вдало поєднується з навколишнім оточенням, є одним з кращих зразків української паркової скульптури. Автори — скульптор Г.К, Кальченко та архітектор О.Ф. Ігнащенко.

/>

Вплив лихварів та корумпованих урядовців

Вплив  лихварів та корумпованих урядовців

У 1113 помер Святополк Ізяславич, який в останні роки життя все більше підпадав під вплив лихварів та корумпованих урядовців. В місті спалахнуло повстання і знать, щоб утамувати народ, закликала на великокнязівський стіл популярного в усіх верствах Володимира Мономаха. В період його правління (1113-25) та гідного князювання його старшого сина Мстислава (1125 -32) великокнязівська влада знову була міцна, як і за доби Володимира та Ярослава. Однак вже під час князювання наступного сипа Мономаха, Ярополка Володимировича (1132-39), починається тривалий період боротьби за Київ між князями — нащадками Всеволода Ярославича і його сина Володимира Мономаха (Мономаховичами) та нащадками Святослава Ярославича і його сина Олега, які закріпилися в Чернігові (Ольговичами). Прочитать остальную часть записи »

Сковороді пам’ятник

Сковороді  пам'ятник

Споруджений 1976 у сквері на Контрактовій площі, навпроти будинку Києво-Могилянської академії на честь видатного українського філософа Г.С. Сковороди. Пам’ятник — бронзова постать Г. С. Сковороди заввишки 5 м — встановлено на низькому постаменті з чорного полірованого граніту (скульптор І.П. Кавалерідзе, архітектор В.І. Гнєздилов).

/>

Кутузова вулиця

Кутузова вулиця

Одна з головних магістралей Печерська. Простягається від вулиць Копиленка і Цитадельної до вул, Щорса, перетинаючи Українки Лесі бульвар, є продовженням Московської вулиці. Відома з середини XIX ст. під назвою Німецької, 1869 перейменована на Німецько-Бухтєєвську (за прізвищем міського голови, місцевого домовласника Бухтєєва). Сучасну назву на честь видатного російського полководця, київського військового іубернатора у 1806-1807, генерал-фельдмаршала М.І. Кутузова дістала 1912 з нагоди 100-ї річниці Вітчизняної війни 1812. Формування вулиці в середині XIX ст. пов’язано з розбудовою Нової фортеці. У 1833-39 тут над дорогою, що виходила на Печерське плато Наводницьким яром (тепер вул. Старонаводницька), споруджено її двоповерхову круглу в плані Башту № 4. Прочитать остальную часть записи »

Лук’янівка

Лук'янівка

Історична місцевість у північній частині Києва, входить до складу Шевченківського району. Тут відомі поодинокі археологічні знахідки давніх культур, зокрема 1928 знайдено скарб римських монет III ст., на вул. Овруцькій — кушанську монету царя Канішки (І-II ст.), могутнього володаря центрально-азійської імперії. Скоріше за все, ця місцевість, що стояла на старому шляху з Києва на Дорогожичі та Сирець (принаймні з часів Київської Русі) і була пов’язана з селами у заплаві р. Либідь та Подолом через дорогу, що проходила вздовж Глибочиці, почала заселятися на початку XIX ст. Вперше як Лукояні-вка згадується 1820, в 1824 документи називають її київським передмістям Лук’янівкою. Пізніші перекази пов’язували назву місцевості з іменами старости Подільського швецького цеху (цехмайстра) Лук’яна Олександровича, який оселився тут 1845 і мав великі земельні ділянки, або з власником хутора І. Прочитать остальную часть записи »