Київ - столиця незалежної України
  • 13.03.2019
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 13.03.2019
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Последние публикации

Підрозділи січовиків

Підрозділи  січовиків

Маючи інформацію про підготовку військових виступів проти гетьманської влади з боку більшовицьких структур і радикального крила Національного союзу, П.П. Скоропадський не мав іншого виходу, як піти на відкритий союз з російськими правими та право-центристськими колами, орієнтованими на Антанту і білий добровольчий рух. Було укладено угоду з офіцерськими товариствами надавалися кошти і повноваження для формування дружин, в обов’язки яких входила охорона спокою та порядку в столиці.

Між тим підрозділи січовиків 17листопада зайняли Фастів, німецька залога якого проголосила нейтралітет’. Командуючий гетьманськими силами в Києві граф Келлер спрямував проти повстанців офіцерські дружини, які вранці 18 листопада повели наступ від станції Васильків. Прочитать остальную часть записи »

Сирець

Сирець

Історична місцевість в північній частині Києва у Шевченківському районі. Назву дістала від річки Сирець, яка починається біля станції метро "Святошин" і впадає в Дніпро за 2 км вище від Київської гавані. Археологічні матеріали з цієї місцевості датуються з IV тис. до н.е. Відомі тут і давньослов’янські поселення зарубинецької культури, що існували близько межі ер. Під сучасною назвою згадується в джерелах під 1381 як село, подароване київським князем Володимиром Ольгердовичем домініканському монастирю. З 1661 С. вважався передмістям Києва і підлягав юрисдикції магістрату. Вздовж р. Сирець швидко зростали хутори та споруджувалися ставки з млинами, яких у 1666 налічувалося 15. Прочитать остальную часть записи »

Володимиру князю пам’ятник

Володимиру  князю пам'ятник

Відкритий 1853 на честь великого князя київського Володимира Святославовича (Володимира Великого). Встановлено на нижній терасі Володимирської гірки. Автори — скульптори В.І. Демут-Малинонський і П.К. Клодт, архітектор O.K. Тон. Відлита з бронзи фігура князя (висота 4,5 м) в мантії і з великокнязівською шапкою в руках височить на 16-метровому бронзовому постаменті та квадратному стилобаті з чавунних плит. На постаменті барельєф "Хрещення Русі" та герб стародавнього Києва. В 1953-54 реставрований.

/>

Суворова вулиця

Суворова вулиця

Одна з головних вулиць Печерська. Простягається від Слави площі до Московської вулиці. З другої чверті XIX ст. відома під назвою вул. Еспланадної (від еспланади Печерської фортеці). В середині XIX ст. її південну частину вже забудовано переважно одно-, зрідка двоповерховими будинками з лавками і крамничками. Першою значною спорудою на ній стало приміщення п’ятої (Києво-Печерської) гімназії, споруджене 1885 на розі з тодішньою вул. Миколаївською (вулиця Січневого повстання, 1/18, тепер це приміщення, після його перебудови і розширення, займає Національний транспортний університет). Сучасну назву дістала 1900 на честь видатного російського полководця О.В. Суворова. Пам’ятником архітектури на ній є збудований у 1915-16 в стилі неоренесансу (архітектор В.М. Прочитать остальную часть записи »

Вступ

Вступ

У третій чверті XIX ст. культурне і громадське життя в Києві, як і раніше, розвивалося в органічній взаємодії. Значна частина творчої інтелігенції відігравала в громадсько-політичному житті міста, а значною мірою і всієї підросійської України провідну роль. Йдеться насамперед про групу яскравих особистостей, які в своїй більшості починали життєвий шлях на початку ліберальних перетворень Олександра II і в подальшому складали ядро київської Старої громади.

Український громадсько-культурний рух, що виразно активізувався в перші роки царювання Олександра II, на межі 50-60-х pp. виходив з ідейних па робок кирило-мофодіївців. Його центром став саме Київ, де його активістами були молоді люди, тоді як провідні кирило-мефодіївці після свого звільнення з’їхалися до столиці імперії, де згуртувалися і утворили так звану Петербурзьку Громаду. Прочитать остальную часть записи »