Автор: admin

Андріївський узвіз

Визначні пам'ятки Києва
Одна з історичних вулиць Києва, що простягається від місця перетину Володимірської вулиці і Десятинної вулиці до Контрактової площі на Подолі. Огинає Андріївську гору, на якій міститься Андріївська церква, та проходить між мисовим виступом цього пагорбу горою Уздихальниця і Замковою горою. Сучасна назва відома з 40-х pp., коли тут почала споруджуватися Андріївська церква. За часів Київської Русі мав назву Боричен узвіз. який вперше згадується в літописі під 945. Очевидно, цей найкоротший шлях з Старокиївської гори, куди в кінці правління Ігоря почав переноситися адміністративний центр Києва, було прокладено за його часів через перетинку, яка з'єднувала Замкову та Старокиївську гори. На початку правління Ольги він вже існував, по ньому на гору, до кам'яного терема княгині, підніма

Михайлівська площа

Визначні пам'ятки Києва
Одна з центральних і найдавніших площ міста. Історична назва походить від Михайлівського Золотоверхого монастиря та однойменного собору, що розташовані поблизу від неї і особливо шановані киянами як присвячені покровителю міста архістратигу Михаїлу. До неї підходять Десятинна, Велика Житомирська, Трьохсвятительська і Михайлівська вулиці та широкий Володимирський проїзд, який пов'язує її з Софійською площею. М. п. з'єднується з Подолом фунікулером. На ній розташовані будинок Міністерства закордонних справ України та Ользі княгині пам'ятник. У древні часи на місці М. п. був глибокий яр, що розділяв Старокиївську і Михайлівську гори, на якій на початку XII ст. побудовано Михайлівський Золотоверхий собор. (більше…)

Хоревиця

Визначні пам'ятки Києва
Гора, названа на честь Хорива - брата легендарного засновника Києва князя Кия. Ототожнюється з Юрковицею (Лисою горою) - одним з мисів Київського плато. Знаходиться на одній лінії з Старокиївською горою, Замковою горою та Щекавицею. Між нею і Щекавицею протікав Юрківський струмок. На горі знаходилось поселення зарубинецької культури та городище давньоруського часу з валами IX-X ст. До городища прилягав великий курганний могильник язичницької доби IX-X ст., який займав першу та другу тераси Кирилівської гряди. Досліджено в XIX ст. бл. 80 поховань, в тому числі дружинника з конем, окремі мали багатий інвентар. Під горою, в садибі по вул. Юрківська, 7 у 2003 p. М.А. Сагайдак дослідив кам'яну церкву XII ст. (більше…)

Київська державна філармонія

Київ у міжвоєнний період
У 1926 створено Київську державну філармонію. Розвивалося хорове мистецтво. Ще 1920 організовано Державну українську мандрівну капелу ("Думка"), яка користувалася великою популярністю. В ті роки в Києві починали свій творчий шлях такі талановиті українські композитори, як Л. Ревуцький, Б. Лятоінинський, Г. Верьовка та ін. Композитори та музичні діячі об'єднувалися навколо створеного 1922 Всеукраїнського музичного товариства ім. М. Леонтовича. В 1934 розпочав роботу Державний ансамбль пісні і танцю під керівництвом М. Болотова та П. Вірського. Вони, разом з такими діячами музичного і театрального мистецтва, як А. Бучма, 3. Гайдаи, Б. Гмиря, К). Шумєький та інші, прославили українську сцену. (більше…)

Цензура над науковими виданнями

Київ у міжвоєнний період
Після процесу СВУ, під час якого називалися імена багатьох членів ВУАН. значно жорстокішою стала цензура над науковими виданнями, а деякі структури Академії розформовувалися. Так, 1931 розпустили історичну секцію М. Грушевського, а його самого вислали до Росії, де він під час лікування помер у 1934, мабуть не своєю смертю. Сурові переслідування випали на ДОЛЮ його колег та учнів, серед яких майже ніхто не пережив сталінські часи. Паралельно було взято курс на згортання "українізації". За ініціативою голови республіканського ОГПУ (перейменованого 1934 в НКВС) В. Балицького 1933 сфабриковано справу "Українського національного центру", за якою в Києві, Харкові, Дріпропотровську та ін. (більше…)