Автор: admin

Історична місцевість і житловий масив на лівому березі Дніпра в Дніпровському районі. Простягається між Микільською і Кухмістерською слободами. Заснована як село С. Русановичем наприкінці XV ст. Як "грунт Русанівський", що належав Києво-Печерській лаврі, відома з 1588, з кінця XVIII ст.- у казенному володінні. В межах Києва - з 1923. З 1961, особливо після побудови метро мосту в 1965, тут до 1974 споруджено добре облаштований житловий масив. Він розташувався на штучному острові, між русанівською протокою Дніпра та обводним каналом, забудований переважно типовими для радянської архітектури того часу 9- та 16-поверховими цегляними і панельними будинками. Ефектною прикрасою Русанівського каналу є низка плавучих фонтанів, влаштованих у 1976. (більше…)

Домова церква при покоях настоятеля Києво-Печерської лаври (вул. Січневого повстання, 21). Дерев'яну церкву при покоях архімандрита зображено на плані А. Кальнофойського 1638. Очевидно, її засновано Є. Плетенецьким між 1599-1618. У 1776 при будинку митрополита збудовано нову, теж дерев'яну церкву Благовіщення Пресвятої Богородиці, але вже 1783 замість неї згадується церква Входу Господнього до Ієрусалима, 1840 поруч з'явилася ще одна дерев'яна церква - св. Михаїла. В1905 за проектом архітектора Євгена Єрмакова коштом митрополита Флавіана Городецького між будинком митрополита і Трапезною палатою споруджено нову двоярусну Благовіщенську церкву, у цоколі якої містилася Михайлівська церква, а на хорах - боковий вівтар в ім'я св. (більше…)

(Вул. Жилянська, 97) юдейська культова будівля. Зводилася у 1909-10 (архітектор Ф.М. Олтаржевський) коштом Галицького єврейського молитовного товариства, яке взяло назву від сусідньої Галицької площі (тепер Перемоги площа). Будинок цегляний, двоповерховий, з просторою молитовною залою і галереєю для жінок, фасад декоровано з елементами романського стилю. У 20-і pp. XX ст. синагога мала назву "Бейс-Яків" ("Бейт-Яаков"). За вимогою розташованих поруч Головних електричних майстерень Південно-Західної залізниці (пізніше - завод "Транссигнал") у 1930 будинок синагоги передано цьому підприємству й використовувався як їдальня. В 2001 тут відновилися богослужіння, у 2002-2004 проведено ремонтно-реставраційні роботи (архітектор Ю. (більше…)

(Вул. М. Грушевського, 5). Зразок парадної архітектури растрелієвського бароко середини XVIII ст. та досконалої стилізації другої половини XIX ст. Місце побудови палацу для царських відвідань визначила імператриця Єлизавета Петрівна, перебуваючи в Києві в 1744. За зразок мав правити бароковий палац у підмосковному с. Пероні, споруджений за проектом улюбленого архітектора цариці В. Растреллі. Проте царський палац у Києві мав певні оригінальні риси. Він став головною спорудою великого палацово-паркового комплексу, до якого ввійшли також дна флігелі та просторий парк над дніпровським схилом. Влаштування комплексу в основному здійснювалося на початку 50-х pp. (окремі роботи тривали до 60-х pp.) XVIII ст. (більше…)