Автор: admin

Церква різдва Богородиці на Дальніх печерах

Визначні пам'ятки Києва
Видатна пам'ятка архітектури українського бароко кінця XVII ст. Споруджена на місці першої дерев'яної церкви "ветхого" Печерського монастиря на Дальніх печерах. За "Повістю временних літ", першу наземну дерев'яну церкву Успіння Богородиці спорудив печерський ігумен Варлаам бл. 1062. Після спорудження мурованого Успенського собору цей храм використовували для відспівування померлої братії. В першій половині XVII ст. його вже назвали на честь Різдва Богородиці. За А. Кальнофойським, нову дерев'яну церкву на місці попередніх споруджено 1635. На плані 1638 вона зображена триверхою з опасанням. На малюнку А. ван Вестерфельда 1651 вона хрещата, з п'ятьма верхами, такою ж вона зображена і на плані І. (більше…)

Біскупщина

Визначні пам'ятки Києва
Історична місцевість у північній частині Подолу в районі Житнього торгу на берегах колишньої річки Глибочиці між Замковою горою та Хоревицею. З 1604 за грамотою короля Сигізмунда III належала католицьким епіскопам ("біскупам") Києва, звідки і походить її назва. Тут за часів входження Києва до складу Річі Посполитої існував кафедральний католицький Петропавлівський собор (зруйнований у 30-х pp. XX ст.). Над Б., на Щекавиці, містився єпископський двір, а на Кудрявці - резиденція (палац) єпископів.

Набережно-Хрещатицька вулиця

Визначні пам'ятки Києва
Проходить вздовж берега Дніпра від Поштової площі до Турівської вул. (далі її напрямок продовжує Набережно-Лугова вул.). Оформилася як вулиця за розплануванням Подолу після пожежі 1811. Спершу йменувалася Набережною, сучасна назва - з 70-х pp. XIX ст. (від Хрещатицького струмка, біля якого, за переказом, відбувалося хрещення киян). На значному відрізку вулиця забудована тільки з непарного боку (протилежний бік займали причальні споруди). Садиба № 25/2 становила погост Іллінської церкви (безпосередньо на червоній лінії вулиці містяться колишні церковні крамниці, 1862-76). Будинок № 27 - колишня бурса Київської академії (спершу одноповерхова, архітектор І.Г. Григорович-Барський, 1778; в 1811 за проектом А.І. (більше…)

Вступ

Київ у другій половині XIX ст.
З третьої чверті XIX ст. в історії Києва починається нова доба, позначена бурхливим розвитком капіталістичного підприємництва, індустріалізацією та прискореною урбанізацією, які призвели до помітних соціальних змін. У 1890 в місті налічувалося понад 125 промислових підприємств, зокрема 34 заводи з паровими двигунами. На них виготовлялося більше 85% від загальної суми київського промислового виробництва і сконцентровано до 70% робітників міста. Саме вони визначали промислове обличчя Києва і були місцями концентрації робітничого класу, інженерів і техніків. Поряд з традиційними для Києва підприємствами харчової та легкої промисловості розвивалася і важка промисловість, зокрема металообробна і машинобудування. (більше…)

Міжнародна арена

Короткий нарис історії Києва
Відтоді кілька давньослов'янських поселень в районі історичного центру сучасного Киева (на Замковій горі, Щекавиці, в районі Львівської площі, на підвищеннях Подолу) почали перетворюватися на місто, князі якого протягом IX-X ст. об'єднали східнослов'янські племена на величезній території - від Балтійського до Чорного морів, підкоривши ряд інших народів і племен. У першій половині IX ст. слов'янська держава і столицею в Києві виходить на міжнародну арену. Не виключено, що до захоплення міста варязькою дружиною князя Олега в 882 тут зберігалася місцева слов'янська династія Києвичів. Князь Аскольд, який в 860 організував похід на Константинополь і прийняв після цього хрещення, міг бути її останнім представником. (більше…)