Автор: admin

Незалежності майдан

Визначні пам'ятки Києва
Центральна площа Києва, яка перетинається Хрещатиком. В північній частині до неї підходять вулиці Костьольна, Михайлівська, Мала Житомирська, Софійська, Бориса Грінченка та провулок Тараса Шевченка, з півдня - вулиці Інститутська та архітектора Городецького. В давні часи це було болотяне місце, куди стікалися струмки з пагорбів Старокиївського плато та Михайлівської гори і звідки витікала річечка Хрещатик, яка, протікаючи Хрещатим яром, впадала у р. Либідь. Воно, як і весь яр, у X ст. називалося Перевісищем. За часів Ярослава Мудрого було завершено спорудження системи оборонних валів, стін і ровів навколо Верхнього Києва (див. град Ярослава). Одна з її найвідповідальніших ділянок проходила від Золотих воріт над крутим схилом Хрещатого яру, трохи нижче пул. (більше…)

Вступ

Часи Хмельниччини та Руїни
Нова сторінка в історії Києва, як і всієї України, почалася навесні 1618, коли під проводом Богдана Хмельницького на боротьбу з шляхетсько-католицькими утисками піднялася Запорозька Січ, а потім і решта українського козацтва, до лав якого приєднувалися селяни і па боці якого виступило також православне міщанство і духовенство. Влітку 1648 повстання охопило всю Наддніпрянську Україну, поширюючись на Поділля та Волинь. Католицько-уніатська верхівка Києва в паніці залишала місто. Втік з нього і київський воєвода Я. Тніпкевич з адміністрацією та жовнірами. Б. Хмельницький не мав часу на початковому етані повстання побувати у Кисні, але його провідну роль в Україні добре усвідомлював і, як про те писав у травні 1648 А. (більше…)

Макарівська церква

Визначні пам'ятки Києва
(Вул. Стара Поляна, 46). Ініціатором побудови храму на віддаленій від парафіяльних церков околиці - Юрковиці виступило місцеве Товариство по розповсюдженню духовної освіти в православному дусі. Місто виділило земельну ділянку, і з 1896 почалися активні дії по її сплановано та підготовці до будівництва на ній церкви. Роботи фінансувалися як міським коштом, так і Товариством. Зведення храму-школи було приурочено до відзначення 400-річчя мученицької кончини митрополита київського св. Макарія. У травні 1897 урочисто заклали цегляний підмурок, на якому за проектом Є. Єрмакова споруджено дерев'яну церкву з елементами псевдо-російського стилю, увінчану шатровою банею та дзвіницею. За матеріал для неї частково правили перенесені з Байкового кладовища рештки розібраної церкви Димитрія Рос

Національний драматичний театр ім. І. Франка

Визначні пам'ятки Києва
(Пл. І. Франка, 3). Один з провідних укр. драматичних театрів. Заснований 1920 у Вінниці на базі Нового Львівського театру та групи митців першого театру Української Радянської Республіки імені Т.Г. Шевченка. Фундаторами були Г. Юра, А. Бучма, М. Крушельницький та ін. Пізніше до театру прийшли Д. Мілю-тенко, О. Юра-Юрський, Є. Коханенко, С. Семдор, Г. Борисоглібська, С. Тобілевич, П. Нятко, Ф. Барвінська, В. Варецька та ін. Невдовзі після заснування театру йому було присвоєно ім'я І. Франка. В 1920- 23 театр виступав у різних містах України (Вінниця, Черкаси, Кам'янець-Подільський), 1923-26 - у Харкові, з 1926 - у Києві, в приміщенні, яке займає нині. Будинок цей споруджено 1898 (архітектори Г. (більше…)

Вознесенська церква на Деміївці

Визначні пам'ятки Києва
(Проспект 40-річчя Жовтня, 54). Колишнє приміське село Деміївка, незважаючи на порівняно значні розміри і населення, тривалий час не мала власної церкви. Тільки на початку 80-х pp. XIX ст. вирішено спорудити у селі парафіяльний православний храм. Значну пожертву на його зведення надав Київський цукровий завод на Деміївці. У 1882-83 тут збудовано дерев'яну церкву Вознесіння. Основний об'єм був перекритий приземкуватим шатром, яке завершувалося маківкою на гранчастому барабані, з заходу до цього об'єму? прилучалася шатрова дзвіниця, ще одна маківка вінчала вівтарну частину. В 1900 відбулася значна реконструкція храму за проектом архітектора Є.Ф. Єрмакова. Головне шатро піднято на гранчастому барабані, влаштовано хори, значно подовжено західну частину і над притвором споруджено нову