Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Українки Лесі площа

Українки  Лесі площа

Одна з головних площ Печерська і Києва. Розташована на перехресті Українки Лесі бульвару та Кутузова вулиці. Сформувалася підчас прокладання бульвару в першій половині 60-х pp.

XX ст., тоді ж отримала свою назву. У вересні 1973 на ній встановлено пам’ятник Лесі Українці на тлі спорудженого в ті ж роки багатоповерхового урядового будинку. У 80-х pp. XX ст. на площі відкрито станцію метро "Печерська", а поруч виник масив житлових будинків покращеного планування ("Царське село").

/>

Смородинські печери

Смородинські  печери

Комплекс печер на обох схилах Смородинського яру (район Смородинського узвозу в Шевченківському районі). В XIX ст. відомий як "Змійові печери". Вперше відкриті 1876 В.Б. Антоновичем, який зафіксував рештки близько 20 печер, найбільша — у вигляді "двох обертів гігантського слимака". Біля входу знаходились рештки вогнища з обпалених гранітних брил, де зібрано вироби з кременю та енєолітичну кераміку. В 1909 обстежено підземну галерею гвинтоподібної форми, завдовжки ЗО м. У 1981 (О.Б. Авагян) та 1998-2001 (Т.А. Бобровський) у південному схилі яру виявили і повторно обстежили печеру 1876.

Вона являє собою підземну галерею, викопану дерев’яними лопатами в материковому лесі на глибині 5-6 м від сучасної денної поверхні, завдовшки близько 60 м, завширшки до 1 м, заввишки до 2 м. Прочитать остальную часть записи »

Городецького архітектора вулиця

Городецького  архітектора вулиця

Одна з центральних вулиць Києва, що простягається від Хрещатика до Франка Івана площі. Серед вулиць, що підходять до Хрещатика, вона виникла найпізніше, але відразу була забудована фешенебельними багатоповерховими будинками. Під назвою вул. Миколаївської (на честь імператора Миколи II) її прокладено 1897 на місці колишнього Мерінгівського саду. Власником і організатором його був професор медицини Київського університету Ф.Ф. Мерінг. Сад являв собою парк з алеями, оранжереями тощо. На початку 90-х pp. ХіХ ст. садибу з садом придбала будівельна компанія, яка спланувала тут низку вулиць — сучасні вулиці архітектора Городецького, Заньковецької, Сганіславського та площу Івана Франка. їх забудову здійснено впродовж 5′-7 років в основному прибутковими будинками в стилі віденського модерну з широким використанням елементів стилів ренесансу і бароко. Прочитать остальную часть записи »

Георгіївський собор

Георгіївський  собор

Входин ДО ансамблю монументальних споруд, збудованих Ярославом Мудрим. Згадується літописом під 1037 в статті, де підводяться підсумки будівельної діяльності князя. Дата про освячення собору 26 листопада (1051-53) міститься у "Проложному сказанні" XIV ст. Рештки пам’ятки знаходяться частково під будинком на розі вул. Володимирської та Георгіївського пров. та під сквером перед ним. Це була тринефна, шестистовпна хрестово-банна церква з північною; та південною галереями. Загальна довжина з апсидою — 24 м. Фундаменти — стрічкові, складені з бутового каменю різних порід на розчині з цем’янкою. Глибина фундаментів головного ядра церкви — 1,3 м з шириною 1,6-1,8 м, глибина фундаментів галерей — 0,8 м з шириною 1,25 м. Прочитать остальную часть записи »

Арсенал

Арсенал

Старий А.- будинок кінця XVIII ст. у стилі класицизму (вул. Січневого повстання, ЗО). На цьому місці на початку XVII ст. архімандрит’ Печерського монастиря Є. Плетєнецький заснував дівочий Вознесенський монастир, який вважався аристократичним. За описом А. Кальпофойського, 1638 в ньому було "багато княжон, восводянок, шляхтянок та інших різного стану чорниць". Г. Боплану 1640 відзначав художнє гаптування, що процвітало в цьому монастирі. Мати гетьмана І. Мазепи Марія-Магдалена була його ігуменею. В 1701 -1705 коштами І. Мазепи тут збудовано велику муровану Вознесенську церкву. В 1712 за наказом Петра І монастир скасовано, черниць переведено до Фролівського монастиря на Подолі, а монастирські споруди 1727 віддали під артилерійський цейхгауз, з 1764 тут знаходився гарматний двір, зброярські майстерні, монастирські споруди було знесено. Прочитать остальную часть записи »