Конашевич-Сагайдачний Петро (1570 – 1622)
Один із найвидатніших полководців Європи, державний діяч, дипломат, — таким постає в нашій історії Петро Кононович Конашевич-Сагайдачний. (більше…)
Автор: admin
Боротьба старшинських угруповань і руїна української козацької державності після смерті Б. Хмельницького
Смерть Б. Хмельницького стала для Української Держави великим нещастям, оскільки зовнішньополітичні чинники були для неї несприятливими, а гетьманська булава опинилася в руках слабовольного юнака. Скориставшись смертю великого гетьмана, московський цар рішуче повів наступ на давні права та вольності українського народу. Задля цього на Україну було відправлено два корпуси московського війська - князя Ромодановського і Шереметьєва. (більше…)
Україна між двома війнами (1921-1939 рр.)
Перші оцінки соціально-економічних і культурних перетворень 20—30-х років мали місце по гарячих слідах подій. Перетворення, які здійснювали вожді ВКП(б), були елементом політичної політики, а тому не могли досліджуватися в аналітичному ракурсі. Нечисленні аналітичні праці були, як правило, проблемно вузькими. Вони мали швидше джерелознавче, ніж історіографічне, значення. (більше…)
Західноукраїнські землі в міжвоєнний період (1921-1938): партійне будівництво
У міжвоєнний період землі Західної України були поділені між кількома державами:
до складу Польщі увійшли Східна Галичина, Полісся, Волинь та Підлящщя;
до складу Румунії увійшли Буковина та Північна Бессарабія;
до Чехословаччини відійшло Закарпаття. (більше…)
Київ Хрущовський
Смерть Сталіна (1953) і прихід до влади Хрущова позначився послабленням диктатури. На хвилі ракетно-ядерної гонки і хімізації народного господарства у місті стрімко розвивалися науково-дослідні інститути АН УРСР. У 1957 році було засновано Обчислювальний центр АН УРСР, у 1960 р. в Інституті фізики було запущено атомний реактор. Того ж року в Києві пущена до ладу перша ділянка метрополітену, а населення міста перевищило мільйон жителів. (більше…)