Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва

Інститутська вулиця

Інститутська  вулиця

Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом. Вздовж нього було розкидано хутори. На початку XIX ст. Липки стають аристократичним районом міста, тут починають зводитися багаті садиби і шлях набуває вигляду вулиці. У 20-30-х pp. XIX ст. вулиця мала назву Бегічевської на ім’я генерала М.Є. Бегічева, чия садиба на ній з триповерховим будинком була помітною. В цьому будинку впродовж кількох років після свого відкриття 1834 розміщувався університет св. Володимира і працювали відомі вчені, зокрема його перший ректор М.О. Прочитать остальную часть записи »

Національний художній музей України

Національний  художній музей України

(Вул. М.С. Грушевського, 6). Перший у Києві міський музей, збудований з ініціативи та за кошти інтелігенції, вчених і меценатів міста. Так, Б. Ханенко, крім грошового внеску, передав музею велику частину своєї мистецької збірки, значною була і пожертва імператора Миколи II (100 тис. крб.). Збудований київським зодчим В.В. Городецьким за проектом московського архітектора П.С. Бойцова, оздобив будівлю італійський скульптор Е. Саля.

Офіційне відкриття та освячення музею відбулося в грудні 1904. Тоді ж він дістав назву Художньо-промислового та наукового музею ім. государя імператора Миколи II. Але датою заснування музею вважається серпень 1899, коли в п’яти залах експонувалася виставка з нагоди відкриття в Києві XI Всеросійського археологічного з’їзду. Прочитать остальную часть записи »

Чорний бюст Карла Маркса

Чорний  бюст Карла Маркса

Відповідно до ленінської ідеї монументальної пропаганди в Києві, замість скинутих пам’ятників російським монархам, почали з’являтися виготовлені нашвидку нові, комуністичні – чорний бюст Карла Маркса під білою аркою на Думській площі, численні бюсти і пам’ятники В. Леніну (на Привокзальній площі, в селищі Грушки тощо). Нові реалії життя та соціальне замовлення з боку більшовицької влади все сильніше впливали на характер мистецтва. Організація робітничих клубів для пропаганди комуністичної ідеології (1925 їх у місті діяло вже 25) вимагала їх художньо-агітаційного оформлення. Серед творів монументального живопису тих років виділялися розписи комсомольських клубів, виконані 3. Толкачовим. Прочитать остальную часть записи »

Постійні сутички

Постійні  сутички

Між тим, козацькі тільки відійшли від Кіева, продовжуючи контролювати його околиці, тому литовська армія опинилася в скрутному стані. Постійні сутички навколо міста тривали впродовж липня та серпня. Водночас: точилися важкі бої з козацько-селянськими загонами південніше міста, в районі Білої Церкви. Козакам вдалося стримати подальше просування королівських військ в бік Дніпра. 1 вересня 1651 Радзивіл залишив спустошене місто і пішов на з’єднання з польською армією під Білу Церкву. В Київ відразу ж вступили козацькі загони.

18 вересня підписано Білоцерківський мир, значно менш вигідний для української сторони, ніж попередній Зборівський. Для Києва Білоцерківська угода означала фактично повернення до стану напередодні Визвольної війни. Прочитать остальную часть записи »

Вступ

Вступ

Тому наступ, розпочатий навесні 1920 польськими військами разом з деякими реорганізованими частинами С. Петлюри, швидко приніс результати, і 6 травня вони зайняли Київ, залишений більшовиками. Через кілька днів поляки влаштували на Хрещатику помпезний військовий парад. Але їх становище в місті залишалося непевним, більшовики стягували свої сили навколо Киева півкільцем – від Умані до Остра. Уряд УНР залишався у Вінниці і не поспішав до Киева, але поляки в місті не заводили власної цивільної адміністрації, покладаючись в цьому на С. Петлюру, Тому в усіх установах міста впродовж п’яти тижнів польської окупації панував цілковитий хаос. З цим був пов’язаний і параліч економічного життя, проблемою стало добування харчів. Прочитать остальную часть записи »