Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Довга та яскрава історія

Довга  та яскрава історія

Київ широковідомий своїми унікальними пам’ятками. Серед них археологічні та архітектурні, історичні та мистецькі, містобудівні та ландшафтні. В них відбивається вся його довга та яскрава історія. Найдавніші з них — археологічні, які є не тільки культурним надбанням, але й часто єдиним джерелом висвітлення стародавньої історії міста. Територія сучасного Києва містить величезну кількість археологічних пам’яток різних епох — від верхнього палеоліту (10 тис. років до н. е.) до пізнього середньовіччя (XVIII ст.). Так, палеолітична Кирилівська стоянка та давньоруський Київ відомі всьому світові. У Києві вперше відкрито трипільську пам’ятку, розпочато археологічне дослідження східнослов’янського міста. Прочитать остальную часть записи »

Язичницькі кола

Язичницькі кола

В боротьбі за владу, що спалахнула між синами Святослава, переможцем вийшов Володимир (978-1015). Спочатку він спирався на язичницькі кола. Це відбилося в спорудженні величного капища на Старокиївській горі, в центрі якого стояв ідол Перуна, а поруч з ним — куміри інших язичницьких богів. Навпроти, між палацем Ольги та новим капищем, молодий князь збудував кам’яний, так званий Південний палац, де полюбляв бенкетувати з боярами, старшою дружиною і міськими старійшинами. Однак, утвердившись у Києві, Володимир, після тривалих коливань (так званий «вибір віри») і здобуття Корсуні (Херсонеса), сам прийняв хрещення і обернув у християнство візантійського обряду всю Русь. Офіційна церковна дата Володимирового хрещення — 988, але наукові дослідження доводять, що це мало місце наступного року. Прочитать остальную часть записи »

Міжнародний престиж Київської Русі

Міжнародний  престиж Київської Русі

Зростала чисельність мешканців передмість та сіл — на Печорську (Берестове), в заплаві р. Либідь (Предславине), в інших районах. Навколо столиці стали з’являтися монастирі — осередки християнської духовності. Серед них особливу роль відігравав Києво-Печерський монастир. Історія цієї обителі починається з 1051, коли чернець Антоній, що повернувся з Афону, зайняв печерку для молитов Іларіона, який став митрополитом, і навколо нього почала збиратися братія. Справжнє піднесення монастиря відбулося за часів ігуменства Феодосія, коли в ньому розпочалося будівництво Успенського собору (1073), освяченого 1078.

Серед інших монастирів з кам’яними соборами другої половини XI ст. слід зазначити Видубицький монастир, Кловський з мурованим собором Богородиці Влахернської, а також Янчин на Андріївській горі, Дмитрівеький на Михайлівській горі, Симеонів на Копиревому кінці поблизу Львівської площі. Прочитать остальную часть записи »

Археологічні охоронні зони

Археологічні охоронні зони

1. Поштова площа, Володимирський узвіз, вулиці Трьохсвятительська та Костьольна, майдан Незалежності, вулиці Б. Грінченка, Прорізна, Ярославів Вал, Львівська площа, вулиці Обсерваторна, Кудрявська, Смирнова-Ласточкіна, Верхній та Нижній Вали, вулиці Кирилівська (проектна траса), Нижньо-Юрківська, схили гір до Кирилівських висот, Врубелівський узвіз, вулиці О. Теліги, Кирилівська, Оленівська, Набережно-Лугова, Набережно-Хрещатицька.

2. Аскольдова могила — територія колишнього Микільського монастиря в межах — Дніпровський узвіз, вул. Січневого повстання (І. Мазепи), Київського яру, Паркової алеї.

3. Територія Клову в межах вулиць Шовковичної. О. Богомольця, П. Орлика.

Важливими також є пам’ятки архітектури та містобудування, монументального мистецтва Києва. Прочитать остальную часть записи »

Марксистська література

Марксистська  література

Найзначнішою з підпільних марксистських організацій міста в першій половині 90-х pp. XIX ст. була утворена 1891 «Российская группа социал-демократов», активні учасники її — Я. Ляховський, Б. Ейдельман, І. Чорба, С. Мержинський та ін. Вони спочатку поширювали марксистську літературу серед студентів і гімназистів, але незабаром налагодили зв’язки з робітниками деяких підприємств міста. В тому ж 1891 до Києва приїхав професійний революціонер ІО. Мельников, який, увійшовши до названої соціал-демократичної групи, організував навколо неї мережу марксистських робітничих гуртків. У 1894 у Києві розгорнувся робітничий страйковий рух: страйкували працівники Головних залізничних майстерень та шевських підприємств. Прочитать остальную часть записи »