Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2020
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 02.01.2020
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 02.01.2020
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Діяльність гетьманського уряду

Діяльність  гетьманського уряду

Діяльність гетьманського уряду в царині культурного життя та просвіти з самого початку відзначалась планомірністю, зваженістю та поміркованістю і проводилася в загальному контексті завдань розбудови Української держави. 6 жовтня 1918 відкрито український університет. Місто стало центром друкування українських книжок, перш за все шкільних підручників і читанок. Засновувались численні культурні заклади — Державний український архів, Національна галерея мистецтв, Український історичний музей, Українська національна бібліотека, Український театр драми та опери, Українська державна капела, Державний симфонічний оркестр та ін.

14 листопада 1918 р. гетьман П.П. Скоропадський затвердив ухвалений Радою Міністрів «Закон про заснування Української Академії наук в м. Прочитать остальную часть записи »

Час російсько-турецької війни

Час  російсько-турецької війни

Одним з найважливіших факторів розвитку Києва за часів правління Миколи І залишався військово-фортифікаційний. Під час російсько-турецької війни 1828-29 Київ, як і раніше при аналогічних конфліктах, виконував роль віддаленої бази формування і тилового забезпечення діючої армії. Через місто рухалися війська і з складів Печорської фортеці їм надавалися зброя та амуніція. Микола І був добре знайомим з містом та його фортифікаційними спорудами ще з часів правління його старшого брата. Тоді він, займаючи посаду головного інспектора інженерної частини (генерал-інженера), доручив скласти пропозиції щодо посилення київських укріплень. Проект Нової Київської фортеці (на Печерську) було розроблено К. Прочитать остальную часть записи »

Тимчасовий всеукраїнський комітет

Тимчасовий  всеукраїнський комітет

Не гаяли часу і більшовики. 26 травня на нелегальній партійній нараді в Снитошипі обрано Тимчасовий всеукраїнський комітет робітничої комуністичної партії, який встановив тісні контакти з більшовиками з українських міст, що опинилися на території Радянської Росії. Останні за участю делегатів з України 5—12 липня 1918 провели в Москві і з’їзд КП(б)У, що визнала себе однією з організацій РКП(б). Основне завдання, яке з’їзд поставив перед більшовиками України, полягало в організації «збройного повстання робітничо-селянських мас проти їх гнобителів», що означало курс на розгортання масової антиурядової діяльності.

На відміну від більшовиків і національно-соціалістичних радикалів, права російська опозиція так і не набула чітких організаційних форм і жодних активних дій проти гетьманської влади не розпочала, хоч ставилась до неї з неприхованою антипатією. Прочитать остальную часть записи »

Спадковий зв’язок киян з культурним надбанням минулого

Спадковий  зв'язок киян з культурним надбанням минулого

В середині 30-х pp. в центрі Києва зруйновано Трьохсвятительську (Василівську), Іринінську, Георгіївську, Десятинну Успіння Богородиці, Стрітенську, Старо-возносенську, Павлівську, Спасо-Преображенську, Олександро-Невську та ін. церкви. Значної руйнації зазнав комплекс Покровського монастиря. В 1935 знищено Микільський військовий собор, а наступного року розібрано і його дзвіницю. Паралельно руйнувалися інші церкви Печерська (Олександра Невського, св. Ольги, дзвіниця церкви Миколая на Аскольдовій могилі). Знищено церкви в районі вул. Великої Васильківської, зокрема церква св. Володимира. Не меншого розгрому зазнав і Поділ. Перш за все слід згадати славетну церкву Богородиці Пирогощі, Братський собор і споруди, зокрема дзвіниця поруч з ним, Борисоглібську церкву з дзвіницею церкву Петра і Павла з дзвіницею, храм св. Прочитать остальную часть записи »

Різдва Христового церква

Різдва  Христового церква

Міститься на розі Сагайдачного вулиці та Поштової площі. Перші відомості про знаходження на цьому місці церкви відносяться до середини XVI ст., коли тут існувало кладовище. Після пожежі 1564 споруджено нову церкву, її зображено на малюнку Вестерфельда (1651), гравюрі Щирського (1691) та плані Києва Ушакова (1695). Перебудовувалася в 1729 та 1744. На її місці в 1810-14 в стилі класицизму (ампір) за проектом архітектора А.І. Меленського зведено муровану однокупольну, з чотири-колонним портиком, церкву з дзвіницею. У 1841 втому ж стилі до неї прибудовано придід св. Сергія Радонезького. На початку травня 1861 в ній встановлено труну Т. Шевченка під час перевезення її з Петер бурга до Канева. Прочитать остальную часть записи »