Київ - столиця незалежної України
  • 03.05.2020
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.05.2020
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

  • 03.05.2020
    Київ — столиця Київської Русі

    З IX і до початку XIII століття Київ — столиця Русі, державного утворення східних слов’ян і русів. У 882 р. в Києві відбувається зміна династій. До Києва зі своїм військом входить Олег (Вещій). Запросивши князів Аскольда і Діра...
    [Читать далее]

Національний художній музей України

Національний  художній музей України

(Вул. М.С. Грушевського, 6). Перший у Києві міський музей, збудований з ініціативи та за кошти інтелігенції, вчених і меценатів міста. Так, Б. Ханенко, крім грошового внеску, передав музею велику частину своєї мистецької збірки, значною була і пожертва імператора Миколи II (100 тис. крб.). Збудований київським зодчим В.В. Городецьким за проектом московського архітектора П.С. Бойцова, оздобив будівлю італійський скульптор Е. Саля.

Офіційне відкриття та освячення музею відбулося в грудні 1904. Тоді ж він дістав назву Художньо-промислового та наукового музею ім. государя імператора Миколи II. Але датою заснування музею вважається серпень 1899, коли в п’яти залах експонувалася виставка з нагоди відкриття в Києві XI Всеросійського археологічного з’їзду. Прочитать остальную часть записи »

Чорний бюст Карла Маркса

Чорний  бюст Карла Маркса

Відповідно до ленінської ідеї монументальної пропаганди в Києві, замість скинутих пам’ятників російським монархам, почали з’являтися виготовлені нашвидку нові, комуністичні — чорний бюст Карла Маркса під білою аркою на Думській площі, численні бюсти і пам’ятники В. Леніну (на Привокзальній площі, в селищі Грушки тощо). Нові реалії життя та соціальне замовлення з боку більшовицької влади все сильніше впливали на характер мистецтва. Організація робітничих клубів для пропаганди комуністичної ідеології (1925 їх у місті діяло вже 25) вимагала їх художньо-агітаційного оформлення. Серед творів монументального живопису тих років виділялися розписи комсомольських клубів, виконані 3. Толкачовим. Прочитать остальную часть записи »

Постійні сутички

Постійні  сутички

Між тим, козацькі тільки відійшли від Кіева, продовжуючи контролювати його околиці, тому литовська армія опинилася в скрутному стані. Постійні сутички навколо міста тривали впродовж липня та серпня. Водночас: точилися важкі бої з козацько-селянськими загонами південніше міста, в районі Білої Церкви. Козакам вдалося стримати подальше просування королівських військ в бік Дніпра. 1 вересня 1651 Радзивіл залишив спустошене місто і пішов на з’єднання з польською армією під Білу Церкву. В Київ відразу ж вступили козацькі загони.

18 вересня підписано Білоцерківський мир, значно менш вигідний для української сторони, ніж попередній Зборівський. Для Києва Білоцерківська угода означала фактично повернення до стану напередодні Визвольної війни. Прочитать остальную часть записи »

Вступ

Вступ

Тому наступ, розпочатий навесні 1920 польськими військами разом з деякими реорганізованими частинами С. Петлюри, швидко приніс результати, і 6 травня вони зайняли Київ, залишений більшовиками. Через кілька днів поляки влаштували на Хрещатику помпезний військовий парад. Але їх становище в місті залишалося непевним, більшовики стягували свої сили навколо Киева півкільцем — від Умані до Остра. Уряд УНР залишався у Вінниці і не поспішав до Киева, але поляки в місті не заводили власної цивільної адміністрації, покладаючись в цьому на С. Петлюру, Тому в усіх установах міста впродовж п’яти тижнів польської окупації панував цілковитий хаос. З цим був пов’язаний і параліч економічного життя, проблемою стало добування харчів. Прочитать остальную часть записи »

Консервативний "Киевлянин" та ліберальна "Киевская мысль"

Консервативний  "Киевлянин" та ліберальна "Киевская мысль"

Провідними міськими періодичними виданнями були консервативний «Киевлянин» та ліберальна «Киевская мысль». Зростав авторитет україномовної преси — щоденна газета «Рада», щомісячні журнали «Україна» та «Літературно-науковий вістник». Інтереси польської громади віддзеркалювала щоденна газета «Dziennik Kijowski». Активно працювали наукові товариства — історичне Нестора літописця, юридичне, фізико-математичне, медичне, природниче, економічне, технічне тощо, загалом — 37. Крім того, було 23 культурно-просвітницьких товариства, в тому числі україномовна «Просвіта»,  сільськогосподарських та 13 спортивних.

Культурні потреби киян задовольняли 7 видавництв і 45 друкарень, 41 книжковий магазин та 62 книжкові лавки, 23 бібліотеки, 8 музеїв, зокрема Міський музей старожитностей і мистецтв, Військово-історичний та Церковно-археологічний при Духовній академії, а також 11 театрів і постійно діючих театральних сцен, серед яких найбільше значення мали Міський театр (опери і балету), театр Соловцова (російської драми) та український драматичний театр, який діяв під орудою Товариства грамотності. Прочитать остальную часть записи »