Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2020
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 02.01.2020
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 02.01.2020
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

Київський  національний університет ім. Тараса Шевченка

Один з найстаріших, найбільших і найавторитетніших вищих навчальних закладів України. Його головний ("червоний") корпус міститься по Володимирській вулиці, 60, другий ("жовтий"), або гуманітарний — неподалік від першого, по Шевченка Тараса бульвару, 14. Інші корпуси, споруджені переважно у 70-х pp. XX ст., знаходяться на території університетського містечка в Голосіївському районі та в деяких інших місцях Києва. Нині університет має 20 факультетів, інститути міжнародних відносин, журналістики і військовий, і готує фахівців зі 158 спеціальностей. У ньому викладали М.О. Максимович, М. Костомаров, В. Антонович, М. Драгоманов, С. Булгаков, Є. Трубецькой, В. Зеньківський і Д. Прочитать остальную часть записи »

Толстого Льва площа

Толстого Льва площа

Одна з центральних площ Києва. Перетинається Великою Васильківською вулицею, де до неї підходить Толстого Льва вулиця. Виникла в середині XIX ст. Фешенебельні багатоповерхові будинки тут з’явилися в кінці XIX — на початку XX ст. У 1891-1939 носила назву Караваєвської площі на честь професора Київського університету В, Караваева, пізніше — площа Толстого, з 1944 — Льва Толстого.

/>

Золоті ворота

Золоті  ворота

Головна парадна брама стародавнього Києва, видатна пам’ятка давньоруської фортифікації. Вперше згадується літописом під 1037, у статті, що підбивала підсумок будівничої діяльності князя Ярослава Мудрого. Над брамою з проїздом знаходилась церква Благовіщення. Назва походить за аналогією із Золотими воротами Константинополя. Жодних слідів позолоти або згадки про неї у писемних джерелах не виявлено. Зі сходу та заходу до 3. в. підходили потужні дерев’яно-земляні вали. З напільного боку перед брамою знаходилась подвійна лінія ровів, через перший з них завширшки 15 м перекидали підйомний міст. 3. в. часто згадуються літописом у зв’язку з різними подіями.

До середини XVIII ст. вони функціонували як головна брама міста. Прочитать остальную часть записи »

Українки Лесі площа

Українки  Лесі площа

Одна з головних площ Печерська і Києва. Розташована на перехресті Українки Лесі бульвару та Кутузова вулиці. Сформувалася підчас прокладання бульвару в першій половині 60-х pp.

XX ст., тоді ж отримала свою назву. У вересні 1973 на ній встановлено пам’ятник Лесі Українці на тлі спорудженого в ті ж роки багатоповерхового урядового будинку. У 80-х pp. XX ст. на площі відкрито станцію метро "Печерська", а поруч виник масив житлових будинків покращеного планування ("Царське село").

/>

Смородинські печери

Смородинські  печери

Комплекс печер на обох схилах Смородинського яру (район Смородинського узвозу в Шевченківському районі). В XIX ст. відомий як "Змійові печери". Вперше відкриті 1876 В.Б. Антоновичем, який зафіксував рештки близько 20 печер, найбільша — у вигляді "двох обертів гігантського слимака". Біля входу знаходились рештки вогнища з обпалених гранітних брил, де зібрано вироби з кременю та енєолітичну кераміку. В 1909 обстежено підземну галерею гвинтоподібної форми, завдовжки ЗО м. У 1981 (О.Б. Авагян) та 1998-2001 (Т.А. Бобровський) у південному схилі яру виявили і повторно обстежили печеру 1876.

Вона являє собою підземну галерею, викопану дерев’яними лопатами в материковому лесі на глибині 5-6 м від сучасної денної поверхні, завдовшки близько 60 м, завширшки до 1 м, заввишки до 2 м. Прочитать остальную часть записи »