Київ - столиця незалежної України
  • 02.01.2020
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 02.01.2020
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 02.01.2020
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Анти-уніатський виступ

Анти-уніатський  виступ

У лютому 1618 у Києві відбувся потужний анти-уніатський виступ, під час якого повсталі городяни втопили під кригами напроти Видубицького монастиря намісника уніатського митрополита А. Грековича та погромили житла його прибічників. Тоді ж за свавілля і знущання було забито королівського збирача податків шляхтича Оклинського. Ці події, як і виступи козацтва на захист православ’я, змусили Сигізмунда III видати 1618 грамоту з гарантуванням і розширенням прав православних городян Києва. За цією грамотою, між іншим, за ними закріплювалася в користування гора Щековиця з усіма угіддями навколо неї.

Але не було забуто й інтереси католиків. У 1619- 20 при підтримці польських урядовців під горою Уздихалміицею (що височить над Андріївським узвозом нижче Андріївської церкви, навпроти Замкової гори) засновано костьол і очоленою ієзуїтами школою. Прочитать остальную часть записи »

Кирилівська церква

Кирилівська  церква

(Вул. Кирилівська, 103). Заснована бл. 1146 великим князем Київським Всеволодом Ольговичем на честь свого небесного патрона св. Кирила на узгір’ї урочища Дорогожичі. Дорогожичі контролювали шлях на Вишгород і Чернігів, а також північні стратегічні підходи до Києва. Чернігівські князі Ольговичі заснували тут свій родовий монастир як базу впливу на Київ у постійній боротьбі за великокнязівський престол. Крім мурованої церкви, інші споруди монастиря були дерев’яними.

К. ц. шестистовпний тринефний однобанний храм з яскраво вираженим нартексом розміром 31×18,4 м. У південній частині нартексу містилися хрещальпя з невеличкою апсидою. Сходи на хори ховалися в західному пряслі північної стіни. Прочитать остальную часть записи »

Барикади з лантухів із землею

Барикади  з лантухів із землею

На західних підступах до Києва в липні — серпні 1941 споруджено три оборонні лінії, які південніше та північніше міста впиралися в Дніпро. Поперек трас і основних вулиць — Брест-Литовського шосе, бульвару Т. Шевченка, вул. Леніна, Хрещатика та ін.- споруджувалися барикади з лантухів із землею, перед якими ставили металеві протитанкові "їжаки". Завдяки героїчним зусиллям бійців Південно-Західного фронту та мешканців міста наступ сил вермахта на столицю України в середині липня 1941 зупинено. Під час боїв радянські війська переходили в контратаки.

В цей час розпочалася планомірна евакуація підприємств стратегічного призначення — заводу "Арсенал", інших військових заводів, а також установ та окремих громадян за спеціальними дозволами. Прочитать остальную часть записи »

Декларація про державний суверенітет України

Декларація про державний  суверенітет України

16 липня 1990 за прикладом прибалтійських та закавказьких республік Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. 23 липня І її головою обрано Л.М. Кравчука. При його активній І участі 3 серпня 1990 Верховна Рада ухвалила закон І про економічну незалежність Української РСР.

2 жовтня 1990 р. на центральній площі Києва (тепер — майдан Незалежності) виникло наметове містечко, де студенти розпочали політичне голодування серед їх вимог були: відставка голови Ради Міністрів УРСР І В.А. Масола, відмова республіканського керівництва І від підписання нового Союзного договору, передача І місцевим органам влади майна КПРС і ВЛКСМ на території України, перевибори Верховної Ради України тощо. Прочитать остальную часть записи »

Петра І будинок

Петра  І будинок

(Вул. Костянтинівська, 6). Споруджений наприкінці XVII — на початку XVIII ст. За поширеною легендою, в ньому зупинявся російський імператор Петро І, звідки й назва у численних путівниках. Проте цей факт не доведений документально. Відомо тільки, що Петро І справді відвідав один з подільських мурованих будинків поблизу церкви Миколи Притиска. Після пожежі 1742 відбулася велика перебудова будівлі, імовірно, за участю І.Г, Григоровича-Барського в середині XVIII ст. Пожежа 1811 також завдала значних пошкоджень будинку. В результаті ремонту споруда втратила бароковий декор фасадів — його звели до класичних форм. Реставраційні роботи 1975-78 (архітектор В.Т. Цяук), зберігаючи всі пізніші прибудови, відновили декор будинку та його планування на другу половину XVIII ст. Прочитать остальную часть записи »