Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Доба руїни — її причини, ознаки та політичні наслідки для України

Доба Руїни – надзвичайно важкий для України період, коли після смерті Б. Хмельницького здобутки часів визвольної війни були значною мірою втрачені. Слід звернути увагу на те, що у вітчизняній історіографії немає одностайності щодо її хронологічних меж. Як правило, її датують 60–80-ми роками ХVІІ ст. Питання залишається відкритим, особливо щодо початку цього періоду. Закінчення Руїни пов’язують з гетьмануванням І. Мазепи. Прочитать остальную часть записи »

Доба визвольних змагань

У часи визвольних змагань Київ став центром боротьби українського народу за поновлення та захисту державності. Хоча станом на 1917 рік українці складали меншість населення Києва (близько 16,4%), українська інтелігенція розглядала Київ як центр українського культурного життя. Прочитать остальную часть записи »

Доба Гетьманщини

Внаслідок Хмельниччини Київ в 1667 р. тимчасово (а з 1686 р. вже на постійній основі) входить до складу Московської держави. Він стає резиденцією московського воєводи (згодом російського губернатора), місцем дислокації великого російського гарнізону (для якого на початку XVIII століття споруджено потужну Печерську фортецю), одночасно залишаючись центром козацького Київського полку та козацької Київської сотні. Прочитать остальную часть записи »

УНР чи Українська держава?

Утворена після падіння самодержавства Центральна Рада прийняла чотири універсали — законодавчі акти конституційного значення. Перший Універсал проголошував автономію України і право Всенародних Українських зборів встановлювати засади державного життя (23.06.1917). Другий Універсал регламентував права національних меншин і формував уряд (16.07.1917). Третій Універсал проголошував Українську Народну Республіку і визначав її кордони у складі дев’яти губерній з переважно українським населенням (20.11.1917). Четвертий Універсал проголошував незалежність УНР і уповноважував уряд провести переговори з Центральними державами з метою виходу України з війни (22.01.1918). Прочитать остальную часть записи »

Гетьманат та його роль в історії

«День» оголосив 2018-й рік Роком Павла Скоропадського. Вже надруковано низку матеріалів, присвячених історичному діячеві, діяльність якого в радянські часи цілеспрямовано маргіналізувалася. Доходило до фальсифікації незаперечних фактів. Чого варте пересування на радянський час дати утворення заснованої П.Скоропадським Національної академії наук! Ювілейні дати НАН України в радянські часи відзначала, відштовхуючись від лютого 1919 року. Прочитать остальную часть записи »