Київ - столиця незалежної України
  • 19.09.2018
    Ремонт в новой квартире

    Счастливые обладатели только что приобретенной квартиры, как правило, стремятся переделать её в соответствии с собственными представлениями о вкусе, и именно поэтому затевают ремонт. Однако сразу же нужно заметить, что...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

Последние публикации

Українська держава часів Директорії

Як уже згадувалося вище, ще у травні 1918 р. українські соціалістичні партії утворили Український національний державний союз. Уже в першій своїй відозві він звинуватив гетьманський уряд у неспроможності «врятувати державу від анархії та безладдя, установити тверду владу, оперту на довір’я народу»1. Попервах новостворена організація діяла цілком легально. Восени П. Скоропадський узяв до свого уряду кількох членів Союзу, віддавши їм міністерські посади. Прочитать остальную часть записи »

Діяльність гетьманського уряду

Діяльність  гетьманського уряду

Діяльність гетьманського уряду в царині культурного життя та просвіти з самого початку відзначалась планомірністю, зваженістю та поміркованістю і проводилася в загальному контексті завдань розбудови Української держави. 6 жовтня 1918 відкрито український університет. Місто стало центром друкування українських книжок, перш за все шкільних підручників і читанок. Засновувались численні культурні заклади — Державний український архів, Національна галерея мистецтв, Український історичний музей, Українська національна бібліотека, Український театр драми та опери, Українська державна капела, Державний симфонічний оркестр та ін.

14 листопада 1918 р. гетьман П.П. Скоропадський затвердив ухвалений Радою Міністрів «Закон про заснування Української Академії наук в м. Прочитать остальную часть записи »

Тимчасовий всеукраїнський комітет

Тимчасовий  всеукраїнський комітет

Не гаяли часу і більшовики. 26 травня на нелегальній партійній нараді в Снитошипі обрано Тимчасовий всеукраїнський комітет робітничої комуністичної партії, який встановив тісні контакти з більшовиками з українських міст, що опинилися на території Радянської Росії. Останні за участю делегатів з України 5—12 липня 1918 провели в Москві і з’їзд КП(б)У, що визнала себе однією з організацій РКП(б). Основне завдання, яке з’їзд поставив перед більшовиками України, полягало в організації «збройного повстання робітничо-селянських мас проти їх гнобителів», що означало курс на розгортання масової антиурядової діяльності.

На відміну від більшовиків і національно-соціалістичних радикалів, права російська опозиція так і не набула чітких організаційних форм і жодних активних дій проти гетьманської влади не розпочала, хоч ставилась до неї з неприхованою антипатією. Прочитать остальную часть записи »

Політика добровольців

Політика  добровольців

Панування в Києві всупереч сподіванням багатьох його мешканців не принесло порядку й спокою. Політика добровольців була виразно антиукраїнською та антиєврейською. Місто опинилося в стані «полювання на відьом» — скрізь шукали «чекістів» і «комісарів». Поширилися єврейські погроми. Траплялися випадки, як на Великій Васильківській, що погром охоплював всю вулицю. Чорносотенна преса виправдовувала це як законну помсту іа участі, еврейства в більшовицькій революції.

В жовтні 1919 денікінський наступ на Москву зазнав поразки і 16 грудня частини Червоної армії ввійшли в Київ. Знову розпочалися репресії. 21-23 березня 1920 відбувся судовий процес над активними членами Київської меньшовицької організації та членами Центрального бюро профспілок міста — один з перших політичних процесів радянської влади. Прочитать остальную часть записи »

Жахи громадянської війни

Жахи  громадянської війни

Але попри жахи громадянської війни та червоного терору в Києві не вщухало художньо-мистецьке життя. Ще влітку 1918 в місті утворилося богемна кав’ярня-клуб під назвою "Киевский литературно-артистический клуб" ("Клак"). Містився він у центрі міста, на пул. Миколаївській, де часто зустрічалися обдаровані, здебільшого ще молоді люди, зокрема П. Тичина, М. Семенко, О. Вертинський, М. Булгаков, К. Паустовський, В. Маковейський, Б. Лівшиць, О. Екстер, а також літератори і поети — В. Шкловський, Л. Нікулін, О. Мандельштам, І. Еренбург.

В період другої більшовицької окупації міста "Клак" перейменували на "Хлам" ("Художники, литераторы, актеры, музыканты"). Прочитать остальную часть записи »