Київ - столиця незалежної України
  • 13.08.2017
    Політична боротьба

    Політична боротьба на міському рівні впродовж 90-х pp. визначалася своїм драматизмом. У березні 1992 головою Київської міськдержадміністрації та представником Президента України в Києві став колишній голова Подільської...
    [Читать далее]

  • 13.08.2017
    Дзвіниця Дальніх печер

    Одна з найкращих барокових споруд XVIII ст. Закладена 1752, завершена у 1761. Будівельними роботами керував С.Д. Ковнір, автором проекту, імовірно, був П. Неєлов. Має 41 м у висоту; колись на ній висіло 9 дзвонів. Композицію споруди...
    [Читать далее]

  • 09.08.2017
    Інститутська вулиця

    Знаходиться в Липках і простягається від Хрещатика та Незалежності майдану, до Кловського узвозу. В давнину тут проходив Іванівський шлях від Лядської брами на південь, з’єднуючи старий Верхній Київ з Кловом і Печерськом....
    [Читать далее]

Последние публикации
Визначні пам'ятки Києва
Последние публикации

Більшовицькі газети

Більшовицькі  газети

Почали виходити більшовицькі газети — «Известия», «Киевский коммунист», «Большевик», «Сільська комуна», «Красная армия», «Молот и плуг». У березні 1919 створено Всеукраїнське видавництво, яке друкувало велику кількість пропагандистських листівок, плакатів і брошур. Відкрито Вищу партійну школу при ЦК КП(б)У, Центральну школу радянської роботи, чотири народні будинки та робітничі клуби на Печерську, Подолі, Шулявці, Соломенці та Курепівці, зосереджені на пропаганді гасел більшовиків.

За наказом від 20 лютого 1919 у місті закрито всі кабаре, театри-вар’єте і кафе- шантани. В приміщенні театру «Пель-Мель» на Хрещатику розмістився червоноармійський клуб, у кафе «Франсуа» — більшовицький клуб «Комунар», а споруду Купецьких зборів виділили під «Пролетарський будинок мистецтв», де заправляли юнаки лівацьких політичних поглядів та агітаційно-футуристичної спрямованості. Прочитать остальную часть записи »

Декларація Директорії

Декларація  Директорії

Перший програмний документ — Декларація Директорії — з’явився 26 грудня. В ньому, зокрема, проголошувалося скликання в Києві Трудового конгресу України як вищого законодавчого органу держави. Того ж дня створено і перший уряд Директорії, який очолив соціал-демократ радикальної орієнтації В. Чехівський. Проте Україною ширилися анархія і погроми. Ситуація ускладнювалася розколами всередині провідних соціалістичних партій, які утворювали Директорію, та особистою конфронтацією В.К. Винниченка з С. Петлюрою. Єдине, що було здійснено напередодні відкриття Трудового конгресу, це урочисте проголошення 22 січня 1919 на Софійській площі Акту соборності. Після цього відбувся військовий парад. 24 січня 1919 у Міському театрі відкрився Трудовий конгрес, який передусім одностайно прийняв Акт соборності. Прочитать остальную часть записи »

Вступ

Вступ

Основною соціальною верствою, на яку розраховував спертися П.П. Скоропадський, було міцне селянство, котре він сподівався перетворити на козацтво, повернувши його до власних історичних коренів. Тому встановлення своєї тимчасової диктатури він пов’язував з планованим у Києві Всеукраїнським з’їздом хліборобів-власників, настроєних рішуче проти соціально-економічного курсу Центральної Ради. В останні дні квітня до Києва почали з’їжджатися делегати з’їзду, який відкрився 29 квітня 1918 в приміщенні Київського цирку П. Крутикова на вул. Миколаївській. У промовах делегати висловлювали рішуче незадоволення соціалістичними експериментами Центральної Ради і вимагали поновлення приватної власності на землю та утворення міцної державності в формі історичного гетьманату. Прочитать остальную часть записи »

Підрозділи січовиків

Підрозділи  січовиків

Маючи інформацію про підготовку військових виступів проти гетьманської влади з боку більшовицьких структур і радикального крила Національного союзу, П.П. Скоропадський не мав іншого виходу, як піти на відкритий союз з російськими правими та право-центристськими колами, орієнтованими на Антанту і білий добровольчий рух. Було укладено угоду з офіцерськими товариствами надавалися кошти і повноваження для формування дружин, в обов’язки яких входила охорона спокою та порядку в столиці.

Між тим підрозділи січовиків 17листопада зайняли Фастів, німецька залога якого проголосила нейтралітет’. Командуючий гетьманськими силами в Києві граф Келлер спрямував проти повстанців офіцерські дружини, які вранці 18 листопада повели наступ від станції Васильків. Прочитать остальную часть записи »