Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Роїще часів гетьманату

Сто років тому, 29 квітня 1918 р., в Україні відбувся державний переворот і до влади прийшов Гетьман України П.Скоропадський. До подій пов’язаних з Гетьманатом були причетні і роїщани. Нажаль, за бідною джерельною базою, важко повною мірою відновити тогочасне життя в селі, а особливо персоналізувати ті події. Проте деякою мірою, з певним ступенем достовірності, це можна зробити. Прочитать остальную часть записи »

Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства (вересень 1657 — червень 1663 р.)

Смерть Хмельницького стала поворотним моментом в історії Української національної революції. Перебуваючи при владі, гетьман піклувався про створення такої форми державності, яка б забезпечувала єдність еліти, консолідацію суспільства, стабільність держави. На думку Хмельницького, цим вимогам оптимально відповідала спадкова монархія. Проте трагічна загибель під час молдавського походу його сина Тимоша, талановитого воєначальника, здібного політика, перешкодила здійсненню планів гетьмана. Ситуацію не врятувало і рішення старшинської козацької ради (квітень 1657 р.) про встановлення спадковості гетьманства — передачі влади після смерті Б. Хмельницького його молодшому сину Юрію. Прочитать остальную часть записи »

Гетьманат та його роль в історії

«День» оголосив 2018-й рік Роком Павла Скоропадського. Вже надруковано низку матеріалів, присвячених історичному діячеві, діяльність якого в радянські часи цілеспрямовано маргіналізувалася. Доходило до фальсифікації незаперечних фактів. Чого варте пересування на радянський час дати утворення заснованої П.Скоропадським Національної академії наук! Ювілейні дати НАН України в радянські часи відзначала, відштовхуючись від лютого 1919 року. Прочитать остальную часть записи »

Українська держава часів Директорії

Як уже згадувалося вище, ще у травні 1918 р. українські соціалістичні партії утворили Український національний державний союз. Уже в першій своїй відозві він звинуватив гетьманський уряд у неспроможності «врятувати державу від анархії та безладдя, установити тверду владу, оперту на довір’я народу»1. Попервах новостворена організація діяла цілком легально. Восени П. Скоропадський узяв до свого уряду кількох членів Союзу, віддавши їм міністерські посади. Прочитать остальную часть записи »

Діяльність гетьманського уряду

Діяльність  гетьманського уряду

Діяльність гетьманського уряду в царині культурного життя та просвіти з самого початку відзначалась планомірністю, зваженістю та поміркованістю і проводилася в загальному контексті завдань розбудови Української держави. 6 жовтня 1918 відкрито український університет. Місто стало центром друкування українських книжок, перш за все шкільних підручників і читанок. Засновувались численні культурні заклади — Державний український архів, Національна галерея мистецтв, Український історичний музей, Українська національна бібліотека, Український театр драми та опери, Українська державна капела, Державний симфонічний оркестр та ін.

14 листопада 1918 р. гетьман П.П. Скоропадський затвердив ухвалений Радою Міністрів «Закон про заснування Української Академії наук в м. Прочитать остальную часть записи »