Київ - столиця незалежної України
  • 19.09.2018
    Ремонт в новой квартире

    Счастливые обладатели только что приобретенной квартиры, как правило, стремятся переделать её в соответствии с собственными представлениями о вкусе, и именно поэтому затевают ремонт. Однако сразу же нужно заметить, что...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 03.08.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. Монголо-татарам вдалося...
    [Читать далее]

Последние публикации

Розпад Австро-Угорщини і капітуляція Німеччини

Розпад  Австро-Угорщини і капітуляція Німеччини

В складній політичній грі, що розгорнулася в Києві протягом жовтня 1918 гетьман та помірковані сили в Національному союзі, передусім соціалісти-федералісти, при активному сприянні німецької сторони прагнули примирення й зближення, а національно-соціалістичні радикали з Національного союзу готували збройне повстання. Основною силою, на яку розраховували останні, був полк січових стрільців, що складався з галичан і стояв у Білій Церкві. Вони також досягли домовленості з радянським представництвом у Києві (очолюваним X. Раковським і Д. Мануїльським), про допомогу з боку більшовиків, які саме в цей час планували другу агресію проти України і розраховували на повстання українських лівих радикалів проти гетьмана для полегшення виконання цієї справи. Прочитать остальную часть записи »

Більшовицькі газети

Більшовицькі  газети

Почали виходити більшовицькі газети — «Известия», «Киевский коммунист», «Большевик», «Сільська комуна», «Красная армия», «Молот и плуг». У березні 1919 створено Всеукраїнське видавництво, яке друкувало велику кількість пропагандистських листівок, плакатів і брошур. Відкрито Вищу партійну школу при ЦК КП(б)У, Центральну школу радянської роботи, чотири народні будинки та робітничі клуби на Печерську, Подолі, Шулявці, Соломенці та Курепівці, зосереджені на пропаганді гасел більшовиків.

За наказом від 20 лютого 1919 у місті закрито всі кабаре, театри-вар’єте і кафе- шантани. В приміщенні театру «Пель-Мель» на Хрещатику розмістився червоноармійський клуб, у кафе «Франсуа» — більшовицький клуб «Комунар», а споруду Купецьких зборів виділили під «Пролетарський будинок мистецтв», де заправляли юнаки лівацьких політичних поглядів та агітаційно-футуристичної спрямованості. Прочитать остальную часть записи »

Декларація Директорії

Декларація  Директорії

Перший програмний документ — Декларація Директорії — з’явився 26 грудня. В ньому, зокрема, проголошувалося скликання в Києві Трудового конгресу України як вищого законодавчого органу держави. Того ж дня створено і перший уряд Директорії, який очолив соціал-демократ радикальної орієнтації В. Чехівський. Проте Україною ширилися анархія і погроми. Ситуація ускладнювалася розколами всередині провідних соціалістичних партій, які утворювали Директорію, та особистою конфронтацією В.К. Винниченка з С. Петлюрою. Єдине, що було здійснено напередодні відкриття Трудового конгресу, це урочисте проголошення 22 січня 1919 на Софійській площі Акту соборності. Після цього відбувся військовий парад. 24 січня 1919 у Міському театрі відкрився Трудовий конгрес, який передусім одностайно прийняв Акт соборності. Прочитать остальную часть записи »

Вступ

Вступ

Основною соціальною верствою, на яку розраховував спертися П.П. Скоропадський, було міцне селянство, котре він сподівався перетворити на козацтво, повернувши його до власних історичних коренів. Тому встановлення своєї тимчасової диктатури він пов’язував з планованим у Києві Всеукраїнським з’їздом хліборобів-власників, настроєних рішуче проти соціально-економічного курсу Центральної Ради. В останні дні квітня до Києва почали з’їжджатися делегати з’їзду, який відкрився 29 квітня 1918 в приміщенні Київського цирку П. Крутикова на вул. Миколаївській. У промовах делегати висловлювали рішуче незадоволення соціалістичними експериментами Центральної Ради і вимагали поновлення приватної власності на землю та утворення міцної державності в формі історичного гетьманату. Прочитать остальную часть записи »

Підрозділи січовиків

Підрозділи  січовиків

Маючи інформацію про підготовку військових виступів проти гетьманської влади з боку більшовицьких структур і радикального крила Національного союзу, П.П. Скоропадський не мав іншого виходу, як піти на відкритий союз з російськими правими та право-центристськими колами, орієнтованими на Антанту і білий добровольчий рух. Було укладено угоду з офіцерськими товариствами надавалися кошти і повноваження для формування дружин, в обов’язки яких входила охорона спокою та порядку в столиці.

Між тим підрозділи січовиків 17листопада зайняли Фастів, німецька залога якого проголосила нейтралітет’. Командуючий гетьманськими силами в Києві граф Келлер спрямував проти повстанців офіцерські дружини, які вранці 18 листопада повели наступ від станції Васильків. Прочитать остальную часть записи »