Київ - столиця незалежної України
  • 21.09.2018
    Під панування Російської імперії

    Встав перед необхідністю вести боротьбу на кількох фронтах — з польськими та литовськими лицарями на заході, кримським ханом і турецьким султаном на півдні, — Хмельницький був змушений звернутися за військовою допомогою...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    1362—1648 рр. Київ з Литвою та Польщею

    З другої половини XIV ст. Київ входить до складу Литовської держави, хоча формально залишається під владою Золотої Орди. У цей час спостерігається значний економічний підйом, але чисельність населення міста збільшується...
    [Читать далее]

  • 21.09.2018
    Київ під татаро-монголами

    Хан Батий, побачивши Київ з гори, що носить назву Батиєва, був вражений величчю і красою міста. 10 тижнів кияни героїчно боролися з незліченними військами Батия. Золоті Ворота виявилися їм не по зубах. [Читать далее]
    [Читать далее]

Последние публикации

Тимчасовий всеукраїнський комітет

Тимчасовий  всеукраїнський комітет

Не гаяли часу і більшовики. 26 травня на нелегальній партійній нараді в Снитошипі обрано Тимчасовий всеукраїнський комітет робітничої комуністичної партії, який встановив тісні контакти з більшовиками з українських міст, що опинилися на території Радянської Росії. Останні за участю делегатів з України 5—12 липня 1918 провели в Москві і з’їзд КП(б)У, що визнала себе однією з організацій РКП(б). Основне завдання, яке з’їзд поставив перед більшовиками України, полягало в організації «збройного повстання робітничо-селянських мас проти їх гнобителів», що означало курс на розгортання масової антиурядової діяльності.

На відміну від більшовиків і національно-соціалістичних радикалів, права російська опозиція так і не набула чітких організаційних форм і жодних активних дій проти гетьманської влади не розпочала, хоч ставилась до неї з неприхованою антипатією. Прочитать остальную часть записи »

Політика добровольців

Політика  добровольців

Панування в Києві всупереч сподіванням багатьох його мешканців не принесло порядку й спокою. Політика добровольців була виразно антиукраїнською та антиєврейською. Місто опинилося в стані «полювання на відьом» — скрізь шукали «чекістів» і «комісарів». Поширилися єврейські погроми. Траплялися випадки, як на Великій Васильківській, що погром охоплював всю вулицю. Чорносотенна преса виправдовувала це як законну помсту іа участі, еврейства в більшовицькій революції.

В жовтні 1919 денікінський наступ на Москву зазнав поразки і 16 грудня частини Червоної армії ввійшли в Київ. Знову розпочалися репресії. 21-23 березня 1920 відбувся судовий процес над активними членами Київської меньшовицької організації та членами Центрального бюро профспілок міста — один з перших політичних процесів радянської влади. Прочитать остальную часть записи »

Жахи громадянської війни

Жахи  громадянської війни

Але попри жахи громадянської війни та червоного терору в Києві не вщухало художньо-мистецьке життя. Ще влітку 1918 в місті утворилося богемна кав’ярня-клуб під назвою "Киевский литературно-артистический клуб" ("Клак"). Містився він у центрі міста, на пул. Миколаївській, де часто зустрічалися обдаровані, здебільшого ще молоді люди, зокрема П. Тичина, М. Семенко, О. Вертинський, М. Булгаков, К. Паустовський, В. Маковейський, Б. Лівшиць, О. Екстер, а також літератори і поети — В. Шкловський, Л. Нікулін, О. Мандельштам, І. Еренбург.

В період другої більшовицької окупації міста "Клак" перейменували на "Хлам" ("Художники, литераторы, актеры, музыканты"). Прочитать остальную часть записи »

Розпад Австро-Угорщини і капітуляція Німеччини

Розпад  Австро-Угорщини і капітуляція Німеччини

В складній політичній грі, що розгорнулася в Києві протягом жовтня 1918 гетьман та помірковані сили в Національному союзі, передусім соціалісти-федералісти, при активному сприянні німецької сторони прагнули примирення й зближення, а національно-соціалістичні радикали з Національного союзу готували збройне повстання. Основною силою, на яку розраховували останні, був полк січових стрільців, що складався з галичан і стояв у Білій Церкві. Вони також досягли домовленості з радянським представництвом у Києві (очолюваним X. Раковським і Д. Мануїльським), про допомогу з боку більшовиків, які саме в цей час планували другу агресію проти України і розраховували на повстання українських лівих радикалів проти гетьмана для полегшення виконання цієї справи. Прочитать остальную часть записи »

Більшовицькі газети

Більшовицькі  газети

Почали виходити більшовицькі газети — «Известия», «Киевский коммунист», «Большевик», «Сільська комуна», «Красная армия», «Молот и плуг». У березні 1919 створено Всеукраїнське видавництво, яке друкувало велику кількість пропагандистських листівок, плакатів і брошур. Відкрито Вищу партійну школу при ЦК КП(б)У, Центральну школу радянської роботи, чотири народні будинки та робітничі клуби на Печерську, Подолі, Шулявці, Соломенці та Курепівці, зосереджені на пропаганді гасел більшовиків.

За наказом від 20 лютого 1919 у місті закрито всі кабаре, театри-вар’єте і кафе- шантани. В приміщенні театру «Пель-Мель» на Хрещатику розмістився червоноармійський клуб, у кафе «Франсуа» — більшовицький клуб «Комунар», а споруду Купецьких зборів виділили під «Пролетарський будинок мистецтв», де заправляли юнаки лівацьких політичних поглядів та агітаційно-футуристичної спрямованості. Прочитать остальную часть записи »