Часи Гетьманату та Громадянської війни

Часи Гетьманату та Громадянської війни

Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства (вересень 1657 — червень 1663 р.)

Часи Гетьманату та Громадянської війни
Смерть Хмельницького стала поворотним моментом в історії Української національної революції. Перебуваючи при владі, гетьман піклувався про створення такої форми державності, яка б забезпечувала єдність еліти, консолідацію суспільства, стабільність держави. На думку Хмельницького, цим вимогам оптимально відповідала спадкова монархія. Проте трагічна загибель під час молдавського походу його сина Тимоша, талановитого воєначальника, здібного політика, перешкодила здійсненню планів гетьмана. Ситуацію не врятувало і рішення старшинської козацької ради (квітень 1657 р.) про встановлення спадковості гетьманства — передачі влади після смерті Б. Хмельницького його молодшому сину Юрію. (більше…)

Гетьманат та його роль в історії

Часи Гетьманату та Громадянської війни
«День» оголосив 2018-й рік Роком Павла Скоропадського. Вже надруковано низку матеріалів, присвячених історичному діячеві, діяльність якого в радянські часи цілеспрямовано маргіналізувалася. Доходило до фальсифікації незаперечних фактів. Чого варте пересування на радянський час дати утворення заснованої П.Скоропадським Національної академії наук! Ювілейні дати НАН України в радянські часи відзначала, відштовхуючись від лютого 1919 року. (більше…)

Українська держава часів Директорії

Часи Гетьманату та Громадянської війни
Як уже згадувалося вище, ще у травні 1918 р. українські соціалістичні партії утворили Український національний державний союз. Уже в першій своїй відозві він звинуватив гетьманський уряд у неспроможності "врятувати державу від анархії та безладдя, установити тверду владу, оперту на довір'я народу"1. Попервах новостворена організація діяла цілком легально. Восени П. Скоропадський узяв до свого уряду кількох членів Союзу, віддавши їм міністерські посади. (більше…)

Діяльність гетьманського уряду

Часи Гетьманату та Громадянської війни
Діяльність гетьманського уряду в царині культурного життя та просвіти з самого початку відзначалась планомірністю, зваженістю та поміркованістю і проводилася в загальному контексті завдань розбудови Української держави. 6 жовтня 1918 відкрито український університет. Місто стало центром друкування українських книжок, перш за все шкільних підручників і читанок. Засновувались численні культурні заклади - Державний український архів, Національна галерея мистецтв, Український історичний музей, Українська національна бібліотека, Український театр драми та опери, Українська державна капела, Державний симфонічний оркестр та ін. 14 листопада 1918 р. гетьман П.П. Скоропадський затвердив ухвалений Радою Міністрів "Закон про заснування Української Академії наук в м. (більше…)

Тимчасовий всеукраїнський комітет

Часи Гетьманату та Громадянської війни
Не гаяли часу і більшовики. 26 травня на нелегальній партійній нараді в Снитошипі обрано Тимчасовий всеукраїнський комітет робітничої комуністичної партії, який встановив тісні контакти з більшовиками з українських міст, що опинилися на території Радянської Росії. Останні за участю делегатів з України 5--12 липня 1918 провели в Москві і з'їзд КП(б)У, що визнала себе однією з організацій РКП(б). Основне завдання, яке з'їзд поставив перед більшовиками України, полягало в організації "збройного повстання робітничо-селянських мас проти їх гнобителів", що означало курс на розгортання масової антиурядової діяльності. На відміну від більшовиків і національно-соціалістичних радикалів, права російська опозиція так і не набула чітких організаційних форм і жодних активних дій проти гетьманської вл