Часи Гетьманату та Громадянської війни

Панування в Києві всупереч сподіванням багатьох його мешканців не принесло порядку й спокою. Політика добровольців була виразно антиукраїнською та антиєврейською. Місто опинилося в стані "полювання на відьом" - скрізь шукали "чекістів" і "комісарів". Поширилися єврейські погроми. Траплялися випадки, як на Великій Васильківській, що погром охоплював всю вулицю. Чорносотенна преса виправдовувала це як законну помсту іа участі, еврейства в більшовицькій революції. В жовтні 1919 денікінський наступ на Москву зазнав поразки і 16 грудня частини Червоної армії ввійшли в Київ. Знову розпочалися репресії. 21-23 березня 1920 відбувся судовий процес над активними членами Київської меньшовицької організації та членами Центрального бюро профспілок міста - один з перших політичних процесів радянської

Але попри жахи громадянської війни та червоного терору в Києві не вщухало художньо-мистецьке життя. Ще влітку 1918 в місті утворилося богемна кав'ярня-клуб під назвою "Киевский литературно-артистический клуб" ("Клак"). Містився він у центрі міста, на пул. Миколаївській, де часто зустрічалися обдаровані, здебільшого ще молоді люди, зокрема П. Тичина, М. Семенко, О. Вертинський, М. Булгаков, К. Паустовський, В. Маковейський, Б. Лівшиць, О. Екстер, а також літератори і поети - В. Шкловський, Л. Нікулін, О. Мандельштам, І. Еренбург. В період другої більшовицької окупації міста "Клак" перейменували на "Хлам" ("Художники, литераторы, актеры, музыканты"). (більше…)

В складній політичній грі, що розгорнулася в Києві протягом жовтня 1918 гетьман та помірковані сили в Національному союзі, передусім соціалісти-федералісти, при активному сприянні німецької сторони прагнули примирення й зближення, а національно-соціалістичні радикали з Національного союзу готували збройне повстання. Основною силою, на яку розраховували останні, був полк січових стрільців, що складався з галичан і стояв у Білій Церкві. Вони також досягли домовленості з радянським представництвом у Києві (очолюваним X. Раковським і Д. Мануїльським), про допомогу з боку більшовиків, які саме в цей час планували другу агресію проти України і розраховували на повстання українських лівих радикалів проти гетьмана для полегшення виконання цієї справи. (більше…)

Почали виходити більшовицькі газети - "Известия", "Киевский коммунист", "Большевик", "Сільська комуна", "Красная армия", "Молот и плуг". У березні 1919 створено Всеукраїнське видавництво, яке друкувало велику кількість пропагандистських листівок, плакатів і брошур. Відкрито Вищу партійну школу при ЦК КП(б)У, Центральну школу радянської роботи, чотири народні будинки та робітничі клуби на Печерську, Подолі, Шулявці, Соломенці та Курепівці, зосереджені на пропаганді гасел більшовиків. За наказом від 20 лютого 1919 у місті закрито всі кабаре, театри-вар'єте і кафе- шантани. В приміщенні театру "Пель-Мель" на Хрещатику розмістився червоноармійський клуб, у кафе "Франсуа" - більшовицький клуб "Комунар", а споруду Купецьких зборів виділили під "Пролетарський будинок мистецтв", де заправляли ю

Перший програмний документ - Декларація Директорії - з'явився 26 грудня. В ньому, зокрема, проголошувалося скликання в Києві Трудового конгресу України як вищого законодавчого органу держави. Того ж дня створено і перший уряд Директорії, який очолив соціал-демократ радикальної орієнтації В. Чехівський. Проте Україною ширилися анархія і погроми. Ситуація ускладнювалася розколами всередині провідних соціалістичних партій, які утворювали Директорію, та особистою конфронтацією В.К. Винниченка з С. Петлюрою. Єдине, що було здійснено напередодні відкриття Трудового конгресу, це урочисте проголошення 22 січня 1919 на Софійській площі Акту соборності. Після цього відбувся військовий парад. 24 січня 1919 у Міському театрі відкрився Трудовий конгрес, який передусім одностайно прийняв Акт соборност